Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

Заказать работу

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Інститут біології, хімії та біоресурсів

кафедра ґрунтознавства

Курсова робота на тему:

Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

Виконав:

студент 4 курсу

Спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство»

Сергієнко А.Р

Науковий керівник:

Черлінка В. Р.

Чернівці 2015

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про господарство………………………………………3

1.1. Характеристика господарства…………………………………………5

1.2. Кліматичні умови……………………………………………………10

1.3. Геоморфологія та грунтотвірні породи……………………………12

2. Грунти господарства та їх агрохімічна характеристика…………………13

2.1. Грунти господарства…………………………………………………13

2.2. Генеза грунтів…………………………………………………………15

2.3. Агрохімічна характеристика3………………………………………15

3. Обгрунтування системи добрив і підвищення родючості грунту………16

3.1. Планування заходів по хімічній меліорації…………………………16

3.2. Накопичення та використання органічних добрив…………………18

3.3. Методи розрахунку норм мінеральних добрив……………………..20

3.4. Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні…………29

3.5. Баланс гумусу…………………………………………………………23

3.6. Баланс поживних речовин……………………………………………23

3.7. Економічна ефективність внесення добрив………...………………45

Висновки………………………………………………………………33

Література……………………………………………………………..35



Вступ

Основна мета курсової роботи — набуття студентами теоре­тичних знань і практичних навиків для проектування системи за­стосування добрив у сівозмінах та інших угіддях у відповідності з конкретними ґрунтово-кліматичними умовами, біологічними особливостями вирощуваних культур та властивостями мінера­льних і органічних добрив.

Завданням системи ведення господарства є під­вищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, ко­рмів, овочів тощо. Для його розв'язання важливе значення має ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив.

Хімізація сільського господарства — це всебічно - обґрунтоване використання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднує виробництво добрив і науково - обґрунтоване їх використання, хімічну меліорацію ґрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві. Ефективність мінеральних добрив підвищується на фоні застосування органічних добрив. Багаточисельні досліди в нашій країні і за кордоном свідчать про великий вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико - хімічні фактори родючості. Тому вірно розроблена система удобрення культур в сівозміні обумовлює одержання високих і стабільних врожаїв всіх сільськогосподарських культур сівозміни з високою окупністю одиниці добрива. Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів і інші прийоми окультурення орного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість грунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.


1. Загальні відомості про господарство

1.1 Характеристика господарства

Приватне аграрне підприємство «Білобожницьке» розташоване в Чортківському районі Тернопільської області. Сполучення з районним центром є добрим, а обласний знаходиться в 97км від підприємства. Дане господарство спеціалізується на вирощуванні зерново-картопляних культур із розвинутим тваринництвом .

Таблиця 1

Відомості про господарство

Показники

Область

Тернопільська

Район

Чортківський

Господарство

Заліссянська СС ″Золотий колос″

Спеціалізація господарства

Зерново-картопляне із розвинутим тваринництвом

Площа землекористування – всього, га

1000

Рілля

632,4

Кількість сівозмін

9

Площа сівозмін, га

632,4

Дані про наявність тваринного поголів’я та тривалість їх стійлового періоду наведені у таблиці 2.

Дивлячись у таблицю ми бачимо, що господарству наявне таке тваринне поголів’я: ВРХ всього 285, молодняку 230, коні 15, свині 305 голів.


Таблиця 2

Наявність тваринного поголів’я

Вид худоби

Кількість голів, шт

Тривалість стійлового періоду, дні

ВРХ всього

285

200

В т.ч. молодняк до 1 року

230

200

Коні

15

200

Свині

305

365

Вівці

0

0

Кури

0

0

Гуси

0

0

Схему польової сівозміни наведена у таблиці 4. З цієї таблиці ми бачимо, що середній розмір поля конюшини становить 70,2 га, озимої пшениці – 70,2 га, цукрового буряку – 70,2 га, кукурудза на силос 70,2 га, гороху 70,2 га, картоплі – 70,2 га, кукурудза на зерно – 70,2 га, я. ячмень+конюшина – 70,2 га.

Таблиця 4

Схема польової сівозміни

№ п/п

Культура

Середній розмір поля,га

1.

Конюшина

70,2

2.

Озима пшениця

70,2

3.

Цукровий буряк

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

5.

Горох

70,2

6.

Озима пшениця

70,2

7.

Картопля

70,2

8.

Кукурудза на зерно

70,2

9.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2



№ п/п

Пло-ща га.

Роки

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

70,2

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

2.

70,2

Озима пшениця

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

3.

70,2

Цукровий буряк

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

4.

70,2

Кукурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

5.

70,2

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

6.

70,2

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

Горох

7.

70,2

Картопля

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

Горох

Озима пшениця

8.

70,2

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на зерно

Горох

Озима пшениця

Картопля

9.

70,2

Ярий ячмінь+конюшина

Конюшина

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ккурудза на силос

Горох

Озима пшениця

Картопля

Кукурудза на зерно

Таблиця 5

Розміщення польових культур на період ротації сівозміни


Таблиця 6

Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

Культура

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

Конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

2.

Озима пшениця

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

3.

Цукровий буряк

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

5.

Горох

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

6.

Картопля

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

7.

Кукурудза на зерно

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

8.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

Планова площа посіву польових культур на роки ротації сівозміни наведена у таблиці 6.

Враховуючи те, що врожай зернових культур з кожним роком збільшується на 1 %, кормових та технічних культур на 1%, на основі середньої врожайності вираховуємо планову врожайність на кожен рік ротації сівозміни, яка наведена у таблиці 7.


Таблиця 6

Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

Культура

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1.

Конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

2.

Озима пшениця

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

140,4

3.

Цукровий буряк

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

4.

Кукурудза на силос

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

5.

Горох

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

6.

Картопля

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

7.

Кукурудза на зерно

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

8.

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2

70,2


1.2. Кліматичні умови

Територія Тернопільської області має помірно континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів.

Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі - у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С).

На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше - на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша - узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні.


Таблиця 8

Характеристика кліматичних умов Чортківського району

Показники

Величина

Середня багаторічна кількість опадів, мм/рік

700

Середня багаторічна кількість опадів, мм/вегетаційний період

587

Середня багаторічна температура повітря, оС/рік

7,1

Середня багаторічна температура повітря, оС/вегетаційний період

13,9

Тривалість періоду з температурами вище 0 оС

9 міс.

Тривалість вегетаційного періоду (перехід середньодобової температури через +5 оС), днів

7 міс.

Тривалість періоду з температурами вище+10 оС

5 міс.

Тривалість періоду з температурами вище+15 оС

3 міс.

Теплозабезпеченість періоду вегетації (сума температур вище+10 оС)

82,7

Тривалість безморозного періоду, днів

273

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на початок весняної вегетації, мм

150-160

В шарі 0-20 см

50-60


Таблиця 9

Характеристика середньомісячних та річних позитивних температур (А) та кількості опадів (Б)

Показники

Місяці

В середньому за рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

А

-5,4

-6,7

-2,2

4,3

9,0

14,5

15,3

13,5

10,4

4,1

-0,6

-4,9

4,2

Б

30

33

41

62

89

115

120

80

65

60

52

40

50

1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи

Область розташована в межах Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня його вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. Найдавніші породи, із яких складений фундамент плити - граніти і гранодіорити. Вони на поверхню в області ніде не виходять.

Упродовж неогенового і четвертинного періодів кайнозойської ери поверхня області формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру.

Вивітрювання корінних порід (крейди, мергелів) привело до утворення лесів. В області вони представлені супісками і пилуватими суглинками жовтувато-палевого кольору. На лесових відкладах утворилися чорноземні грунти.


2. Грунти господарства та їх агрохімічна характеристика

2.1 Грунти господарства

В землекористуванні фермерського господарства Золотий Колос наявні такі типи грунів: чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані (Таблиця10 ).

Таблиця 10

Номенклатурний список грунтів

Шифр агрогруп

Назва грунту

Площа

га

%

41г

Чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані ґрунти

412

100

Чорноземи опідзолені пройшли степову і лісову стадії розвитку. Тому поряд з ознаками типових чорноземів вони мають ознаки, властиві сірим лісовим ґрунтам: вилугуваність, кислотність, знижена насиченість основами тощо.

Темно-сірі опідзолені ґрунти мають також чітко диференційований на генетичні горизонти профіль, але на відміну від сірих опідзолених грунтів характеризуються більшою глибиною гумусованості. Гумусо-ваний не лише гумусово-елювіальний горизонт (Не), але й значна частина ілювіального горизонту, внаслідок чого гумусове забарвлення досягає 60—65 см. За механічним складом ці ґрунти здебільшого виз¬начають як пилувато-середньо- та важкосуглинкові.

Фізико-хімічна характеристика чорноземів опідзолених, як і темно-сірих опідзолених грунтів, указує на їх близьку генетичну спорідненість і тим самим на необхідність однакових заходів щодо підвищення родю¬чості;

Реградовані ґрунти (в основному темно-сірі лісові й чорноземи) характеризуються вторинним закарбоначуванням нижніх генетичних горизонтів й іноді більш високим вмістом гумусу та дещо кращими фізичними властивостями

Профілі реградованих ґрунтів аналогічні відповідним опідзоленим ґрунтам і відрізняються від них глибиною залягання карбонатіву профілі.

ГПК насичується кальцієм, що обумовлює зниження кислотності, зростання вмісту гумусу і його закріплення у ґрунті кальцієм, покращення структури і підвищення водостійкості агрегатів, зменшення щільності ілювіального горизонту, збільшення шпаруватості, покращання аерації, підвищення мікробіологічної активності. Бонітет реградованих ґрунтів підвищується на 5–15 балів у порівнянні з опідзоленими ґрунтами.

Чорноземи опідзолені залягають на добре дренованих вододілах та їх схилах між темно-сірими ґрунтами і чорноземами типовими. У профілі помітні ознаки як чорноземів, так і опідзолених ґрунтів (переміщення колоїдів).


2.3. Агрохімічна характеристика

Таблиця 11

Агрохімічна характеристика грунтів

№поля

Площа

Шифри грунтів

Вміст гумусу

Вміст поживних речовин

рН(KCl)

ГК

СВО

СНО

%

N

P2O5

K2O

мг/100г грунту

мг-екв/100г грунту

1

70,2

41г

2,6

8,2

9,3

14,6

5,5

1,5

16,9

91,8

2

70,2

41г

2,4

7,9

8,3

16,9

5,6

1,9

20,6

91,6

3

70,2

41г

2,3

9,6

7,8

15

5,9

2

22,8

91,9

4

70,2

41г

2,1

8,4

9,3

14,5

5,4

2,1

22,4

91,4

5

70,2

41г

2,9

8,3

7,3

14,6

5,7

2,4

23,4

90,7

6

70,2

41г

2,3

11,6

6,3

13,9

5,7

1,9

26,9

93,4

7

70,2

41г

2,3

15

10,5

17,5

5,5

3,5

233,6

87,1

8

70,2

41г

2,1

14

10

18,3

5,6

4,2

23,9

85,1

9

70,2

41г

2,4

16,9

10,6

17,2

5,6

1,8

24,6

93,2


3. Обгрунтування системи добрив і підвищення родючості грунту

3.1 Планування заходів по хімічній меліорації

Таблиця 12

План вапнування грунтів у сівозміні

поля

pH

(KCl)

ГК, мг-екв/100г грунту

Назва вапнякового матеріалу, вміст д.р.,%

Встановлена доза, т/га

Рік вапну-

вання

Загальна потреба у вапнякових добривах, т

CaCO3

Вапнякового матеріалу

1

5,5

1,5

крейда

7,4

11,7

2016

13,1

2

5,6

1,9

крейда

3,6

5,7

2017

6,3

3

5,9

2

крейда

6,1

9,6

2018

6,8

4

5,4

2,1

крейда

3,6

5,7

2019

7,1

5

5,7

2,4

крейда

6,7

10,6

2020

8

6

5,7

1,9

крейда

8,0

12,6

2021

6,4

7

5,5

3,5

крейда

3,4

5,4

2022

11,8

8

5,6

4,2

крейда

4,8

7,6

2023

14,3

9

5,6

1,8

крейда

4,9

7,7

2024

6

Система заходів хімічного впливу на грунт для поліпшення її властивостей і підвищення врожайності с.-г. культур називаеться хімічна меліорація. При хімічної меліорації з кореневмісного шару грунту видаляються шкідливі для с.-г.рослин солі, в кислих грунтах зменшується вміст водню і алюмінію, в солонцях - натрію, присутність яких в грунтовому поглощающем комплексі погіршує хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості грунту і знижує грунтову родючість.

Способи хімічної меліорації: вапнування грунтів (в основному в нечорноземній зоні) - внесення вапняних добрив для заміни в грунтовому поглощающем комплексі іонів водню і алюмінію іонами кальцію, що усуває кислотність грунту; гіпсування грунтів (солонців і солонцевих грунтів) - внесення гіпсу, кальцій якого замінює в грунті натрій, для зниження лужності; кіслованіе грунтів (з лужною і нейтральною реакцією) - підкислення грунтів, призначених для вирощування деяких рослин (наприклад, чаю) при внесенні сірки, дисульфат натрію та ін До хімічної меліорації відносять також внесення органічних і мінеральних добрив у великих дозах, що приводить до докорінного поліпшення поживного режиму меліорованих грунтів, наприклад піщаних[6].

Вапнування - одне з основних засобів поліпшення кислих грунтів. Кисла реакція характерна для грунтів деяких заливних і низинних лук, в лісовій зоні 70-80% сіножатей та пасовищ розташованих на дерново-підзолистих і бідних грунтах, переважна частина яких має кислу реакцію. При кислій реакції середовища в грунті знижується доступність поживних речовин для рослин, внаслідок чого на кислих грунтах розвиваються рослини, що володіють низьким кормовим якістю (мітлиця звичайна, білоус стирчить, хвощі та ін), з травостою випадають бобові. Потреба у вапні залежить від кислотності грунтів, вимог до реакції грунту різних сільськогосподарських культур, гранулометричного складу грунтів (що обумовлює різну буферність, ємність поглинання), а також від кліматичних факторів, головним чином від кількості опадів[7].

Дозу вапна для кислих грунтів визначають за величиною гідролітичної кислотностіза формулою:


D – доза CaCO3, т/га

0,5 – кількість CaCO3, необхідна для нейтралізації 1 мг-екв на 100 г грунту

Нг – гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г грунту

S – 10000 м2(1 га)

h – глибина загортання вапна, см

d – об’ємна маса грунту, г/см2

1000– коефіцієнт для перерахкнку в тонни.


3.2 Накопичення та використання органічних добрив

Таблиця 13

Наявність худоби, накопичення гною в

Вид худоби

Кількість голів, шт

Тривалість стійлового періоду, діб

Вихід гною

Від 1 тварини, кг/добу

Від 1 тварини за стійловий період, т

Від усього поголів'я, т

ВРХ

285

280

22,2

12,6

3591

В т. ч. молодняк 1 року

230

230

109,5

2,1

483

Коней

15

100

32,2

3,1

46,5

Свиней

305

365

146

2,5

762,5

Всього – 5665 т.

Втрати під час зберігання – 20%, 4532 т.

Всього, з врахуванням втрат – 4532 т.

Органічні добрива – це повні добрива, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин вони забезпечують понад 40 % азоту, калію та 60% фосфору.

До органічних добрив належать підстилковий та рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива, солома і післяжнивні рештки тощо.

Органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, а тому їх ще називають місцеві добрива.

Гній є найпоширенішим і найдавнішим органічним добривом, яке використовують для підвищення родючості грунтів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур[8].


Таблиця 18

План внесення органічних добрив

№ поля

Площа, га

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

1

70,2

31

31

2

70,2

31

31

3

70,2

31

31

4

70,2

31

31

5

70,2

31

31

6

70,2

31

31

7

70,2

31

31

8

70,2

31

31

31

9

70,2

31

31


Методи розрахунку норм мінеральних добрив

Таблиця 20

Система внесення мінеральних добрив у польовій сівозміні

Поле №1 мінеральні добрива*площу

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Конюшина

70,2

66

214

34

102

78

0

0

150

23,9

71,6

54,8

2

2017

Озима пшениця

70,2

67,6

432

229

135

68

0

0

303

160,8

94,8

47,7

3

2018

Цукровий буряк

70,2

546

31

2,25

574

298

87

189

2176

157,9

402

209,2

61,1

4

2019

Кукурудза на силос

70,2

642

460

101

42

317

322

70,9

29,5

5

2020

Горох

70,2

43,7

274

112

137

25

186

78,6

96,2

11,9

6

2021

Озима пшениця

70,2

72,1

460

235

134

87

322

167,8

94,1

61,1

7

2022

Картопля

70,2

542

31

2,25

835

248

172

415

2176

157,9

586

174,1

120,7

291,33

8

2023

Кукурудза на зерно

70,2

85,8

433

242

77

114

303

169,9

54,1

80

9

2024

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

35,1

78

28

25

25

40,71

19,7

10,5

10,5

Таблиця 20

Поле №2

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Озима пшениця

70,2

65

483

226

196

61

339

158

137

42

2

2017

Цукровий буряк

70,2

535

31

2,85

497

293

54

150

2176

200

348

205

37

105

3

2018

Кукурудза на силос

70,2

630

466

99

67

300

327

69

47

210

4

2019

Горох

70,2

42,9

266

113

128

25

179

79

89

10

5

2020

Озима пшениця

70,2

70,8

453

236

145

72

318

165

101

50

6

2021

Картопля

70,2

532

31

2,85

786

244

168

374

2176

200

551

171

118

7

2022

Кукурудза на зерно

70,2

84,3

418

239

84

95

293

167

59

66

8

2023

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

34,5

78

28

25

25

37

19

7

10

9

2024

Конюшина

70,2

77,8

268

46

130

92

188

32

91

64

Поле №3

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Цукровий буряк

70,2

520

31

3

622

289

166

167

2176

210,6

436

202

116

2

2017

Кукурудза на силос

70,2

618

405

79

25

301

277

55

10

3

2018

Горох

70,2

42,1

250

78

159

25

175

54

111

4

2019

Озима пшениця

70,2

69,5

419

214

126

79

294

150

88

55

5

2020

Картопля

70,2

523

31

3

781

222

176

383

2176

210,6

548

155

123

6

2021

Кукурудза на зерно

70,2

82,8

396

213

79

104

278

149

55

73

7

2022

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

33,9

75

25

25

25

32

9

12

10

8

2023

Конюшина

70,2

76,5

260

37

126

97

182

25

88

68

9

2024

Озима пшениця

70,2

76,7

518

257

177

84

363

180

124

58

Поле №4

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Кукурудза на силос

70,2

600

523

131

77

315

367

91

54

221

2

2017

Горох

70,2

41,3

199

87

101

25

139

61

7

7,8

3

2018

Озима пшениця

70,2

68,2

439

221

139

79

308

155

97

55

4

2019

Картопля

70,2

513

31

3,15

745

225

144

376

2176

221,1

522

157

101

5

2020

Кукурудза на зерно

70,2

81,4

400

221

76

103

280

155

53

72

6

2021

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

33,3

72

25

25

25

36

15

10

10

7

2022

Конюшина

70,2

75,2

252

41

115

96

176

28

80

67

8

2023

Озима пшениця

70,2

75,4

511

265

162

84

358

186

113

58,8

9

2024

Цукровий буряк

70,2

608

31

3,15

716

350

116

250

2176

221,1

502

245

81

175


Поле №5

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Горох

70,2

39,8

310

100

159

51

217,6

70

111

35,8

2

2017

Озима пшениця

70,2

66,9

404

214

120

70

283,6

150

84

49

3

2018

Картопля

70,2

504

31

3,6

749

219

168

362

2176

252,7

525,8

153,7

117,9

4

2019

Кукурудза на зерно

70,2

79,9

393

216

78

99

275,8

151,6

54,7

69

5

2020

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

32,7

75

25

25

25

37,9

14,7

12,6

10

6

2021

Конюшина

70,2

73,9

255

40

122

93

179

28

85,6

65

7

2022

Озима пшениця

70,2

74,1

515

260

174

81

361

182

122

56,8

8

2023

Цукровий буряк

70,2

598

31

3,6

704

342

123

239

2176

252,7

494

240

86

9

2024

Кукурудза на силос

70,2

702

536

117

66

353

376

82

46


Поле №6

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Озима пшениця

70,2

65

485

191

217

77

340

134

152

54

2

2017

Картопля

70,2

494

31

2,85

655

186

112

357

2176

200

459,8

130

78,6

3

2018

Кукурудза на зерно

70,2

78,4

399

183

116

100

280

128

81

70

4

2019

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

32,1

75

25

25

25

31

10

10

10

5

2020

Конюшина

70,2

72,6

239

19

127

93

167,7

13

89

65

6

2021

Озима пшениця

70,2

72,8

484

227

176

18

339,7

159

123

56

7

2022

Цукровий буряк

70,2

587

31

2,85

667

305

125

237

2176

200

468

214

87

8

2023

Кукурудза на силос

70,2

690

518

99

70

349

363,6

69

49

9

2024

Горох

70,2

46,9

205

90

171

24

200

63

120

16


Поле №7

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Картопля

70,2

480

31

5,25

657

172

184

301

2176

368,5

461

120,7

129

2

2017

Кукурудза на зерно

70,2

76,9

232

137

25

73

162

96

15

51

3

2018

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

31,5

75

25

25

25

29

10

8

10

4

2019

Конюшина

70,2

71,2

200

25

100

75

133

10

70

52

5

2020

Озима пшениця

70,2

71,5

385

182

141

62

270

127,7

98

43

6

2021

Цукровий буряк

70,2

577

31

5,25

533

257

93

183

2176

368,5

374

180

65

7

2022

Кукурудза на силос

70,2

678

439

73

40

326

308

51

28

8

2023

Горох

70,2

46,1

194

30

139

25

129

21

97

10

9

2024

Озима пшениця

70,2

76

420

202

137

81

294,8

141,8

96

56


Поле №8

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Кукурудза на зерно

70,2

74

387

163

125

99

271

114

87

69

2

2017

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

30,9

75

25

25

25

31

10

10

10

3

2018

Конюшина

70,2

69,9

182

25

98

69

127

10

68

48

4

2019

Озима пшениця

70,2

70,2

385

187

142

56

270

131

99

39

5

2020

Цукровий буряк

70,2

566

31

6,3

513

259

90

164

2176

442,2

360

181

63

6

2021

Кукурудза на силос

70,2

666

433

76

42

315

303

53

29

221

7

2022

Горох

70,2

45,3

205

41

139

25

136

28

97

10

8

2023

Озима пшениця

70,2

74,7

416

205

137

74

292

143

96

51

9

2024

Картопля

70,2

561

31

6,3

792

216

180

396

2176

442,2

555

151

126


Поле №9

№ п/п

Рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Потреба на всю площу

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, ц д.р.

всього

N

P2O5

K2O

всього

N

P2O5

K2O

1

2016

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

30

92

25

42

25

50

10

29

10

2

2017

Конюшина

70,2

68.6

171

25

75

71

113

10

52

49

3

2018

Озима пшениця

70,2

68.9

399

147

194

58

280

103

136

40

4

2019

Цукровий буряк

70,2

556

31

2.7

441

216

58

167

2176

189,5

309

151

40

5

2020

Кукурудза на силос

70,2

654

442

54

75

313

310

37

52

6

2021

Горох

70,2

44.5

170

25

120

25

105

10

84

10

7

2022

Озима пшениця

70,2

73.4

434

170

188

77

304

1109

131

54

8

2023

Картопля

70,2

552

31

2.7

716

185

135

396

2176

189,5

502

129

94

9

2024

Кукурудза на зерно

70,2

87.3

369

164

104

101

259

115

73

70


3.4 Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні
Мета системи удобрення - щорічно забезпечувати максимально можливу агрономічну і економічну ефективність та екологічну безпеку наявних природно-економічних ресурсів (добрив, меліорантів, грунтів, культур, техніки тощо) кожного господарства при будь-якій забезпеченості ними.
Завдання системи удобрення в кожному агроценозах (господарстві) вирішуються при успішній розробці і реалізації її і полягають у наступному:
- Підвищення продуктивності всіх культур і поліпшення якості одержуваної продукції з ростом удобреному посівів до оптимальних рівнів;
- Усунення відмінностей (вирівнювання) в родючості окремих полів кожного сівозміни при будь-якій забезпеченості добривами і (або) підвищення родючості грунтів всіх полів до оптимального рівня при відповідному зростанні забезпеченості посівів добривами;


- Підвищення оплати одиниці добрив прибавками врожаїв всіх культур, тобто зростання економічної ефективності застосовуваних добрив при будь-якій забезпеченості або аж до максимальної;
- Отримання сертифікується всіх культур при постійному контролі за зміною агрохімічних показників родючості грунтів;
- Підвищення продуктивності праці всіх працівників, організаційно-господарської і управлінської діяльності спеціалістів і керівників;
- Постійне виконання всезростаючих вимоги з охорони навколишнього середовища від забруднення засобами хімізації землеробства.
Раціональна система удобрення сприяє підвищенню їх ефективності та зростанню продуктивності праці в сільському господарстві. Умови живлення рослин у грунті залежать від доз, строків і способів внесення добрив. Система удобрення в сівозміні полягає у розподілі органічних і мінеральних добрив між сільськогосподарськими культурами і визначенні способів внесення добрив з урахуванням забезпеченості ними господарства, родючості грунтів на всій площі сівозміни, прямої дії та післядії добрив. Система добрива окремих сільськогосподарських культур полягає у визначенні їх потреби в поживних речовинах, поєднанні органічних і мінеральних добрив, встановлення термінів та способів їх внесення, оплати добрив надбавкою урожаю.
Мета даної курсовоїроботи - розробити систему застосування добрив для семіпольного сівозміни господарства Кунач Покровського району Орловської області, провести розрахунок норм добрив методом елементарного балансу, визначити економічну ефективність від застосування добрив[9].

Баланс гумусу

Зміни вмісту гумусу в ґрунтах залежать від двох взаємно протилежних процесів – гуміфікації (новоутворення гумусу) та мінералізації органічних речовин. Наслідком їх інтенсивності є накопичення або втрата гумусу. Для того, щоб встановити спрямованість та інтенсивність цих змін, застосовують балансовий метод, який має статті надходження та статті відчуження органічних речовин. У статтю надходжень також включають залишення на полі до 70 % побічної продукції рослинництва . Вміст органічних речовин у ґрунті найінтенсивніше знижується в перші 10 – 15 років після розорювання. Надалі цей процес сповільнюється внаслідок наближення до нового рівня рівноваги . Фактичні втрати гумусу в староорних чорноземах складають 20 – 30 % від початкового запасу, що відповідно знизило продуктивність сільськогосподарських культур. Великий вплив на запаси гумусу має заміна природних ценозів на агроценози, що зумовлює зміну співвідношення процесів синтезу і розкладання органічних речовин у ґрунтах . Достовірна оцінка процесів гумусонакопичення дає змогу оцінювати вплив різних агротехнічних заходів на гумусовий стан ґрунту і попереджувати негативні наслідки дегуміфікації. У зв’язку з цим питання прогнозу процесів гумусонакопичення в ґрунтах є актуальним[10].

Головною статтею втрат елементів живлення є виніс їх з урожаєм сільськогосподарських культур. Крім того, частина азо­ту втрачається через вимивання з орного шару ґрунту та газопо­дібних втрат. Втрати калію через вимивання можливе на торф'яниках та ґрунтах супіщаного гранулометричного складу.

.


Таблиця 21

План внесення добрив у польовій сівозміні на 2016 рік

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Норма добрив на 1 га

Внесення добрив по строках

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

основне

рядкове

підживлення

всього

N

P2O5

K2O

органічних, т

вапнякових, т

мінеральних, кг д.р.

всього

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

N1

N2

N3

Конюшина

70,2

330

214

34

102

78

139,0

9,0

77

53

25

25

25

Озима пшениця

70,2

65

432

229

135

68

357

204,0

110

43

25

25

25

2,6

1,56

1,04

Цукровий буряк

70,2

520

31

2,7

574

298

87

189

31

2,7

499

273,0

62

164

25

25

25

Кукурудза на силос

70,2

600

460

101

42

317

385

76,0

17

292

25

25

25

Горох

70,2

39,8

274

112

137

25

199

87,0

112

0

25

25

25

Озима пшениця

70,2

65

460

235

134

87

381

210,0

109

62

25

25

25

2,6

1,56

1,04

Картопля

70,2

480

31

2,7

835

248

172

415

31

2,7

760

223,0

147

390

25

25

25

Кукурудза на зерно

70,2

747

433

242

77

114

358

217,0

52

89

25

25

25

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

30

78

28

25

25

3

3,0

0

0

25

25

25


Таблиця 23

Прогнозований баланс гумусу у польвій сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Врожайність, ц/га

Вміст гумусу в орному шарі

Мінералізація гумусу, т/га

Змив, т/га

Загальні втрати гумусу, т/га

Коефіцієнт вихожу поживних і кореневих залишків

Вихід поживних і кореневих зальшків,т/га

Вихід гумусу з поживних і кореневих зальшків, т/га

Внесено органічних добрив, т/га

Вихід гумусу з органічних добрив, т/га

Накопичено гумусу всього, т/га

Баланс гумусу, т/га +/-

%

т/га

грунту

гумусу

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1

Конюшина

70,2

330

2,6

78

4

2,2

0,4

1,5

49,5

12,3

12,3

11,9

2

Озима пшениця

70,2

65

2,4

72

8

9,2

0,2

1,0

1,1

7,1

1,7

1,7

0,7

3

Цукровий буряк

70,2

520

2,3

69

1,8

48,3

1,1

2,9

2

0,1

45

3,3

3,5

0,6

4

Кукурудза на силос

70,2

600

2,1

63

1,2

38,6

0,8

2,0

0,1

9,6

1,4

1,4

0,5

5

Горох

70,2

39,8

2,9

77

1,2

7,3

0,2

1,4

0,8

3,1

0,7

0,7

0,6

6

Озима пшениця

70,2

65

2,3

69

8

9,2

0,2

1,0

1,1

7,1

1,7

1,7

0,7

7

Картопля

70,2

480

2,3

69

1,4

38,6

0,8

2,2

2,8

0,2

45

3,3

3,6

1,3

8

Кукурудза на зерно

70,2

74

2,1

63

1,2

38,6

0,8

2,0

0,8

5,9

0,8

0,8

1,1

9

Ярий ячмінь+конюшина

70,2

30

2,4

72

7

7,3

0,1

0,8

0,9

2,7

0,6

0,6

0,2


Висновки

1. Данне господарство характеризуэться наявністью відносно родючих типів грунтів таких як: чорноземами опідзоленими і слабо реградованими та темно сірими сильно реградованими, площа яких становить 632,4га.

2. Так як грунти цього господарства можна віднести до четвертої групи грунтів за потребою вапнування(близькі до нейтральних), то системою добрив передбачається внесення вапна під основну культуру, але не в інтенсивному напрямку.

3. Для підвищення родючості і покращення фізико-хімічних властивостей грунтів передбачається внесення розрахункових норм оргінічних добрив під цукровий буряк, що становить 31т/га, та під картоплю, що також становить 31т/га, а також внесення мінеральних добрив.

4. Проектування системи застосування добрив у сівозмінах дає ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив, що в свою чергу стимулює підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, тощо.


5.

Список використаної літератури

1. Проектування системи удобрення польових культур. Методичні рекомендації / Укл. Черлінка В.Р., Смага І.С. – Чернівці: Рута, 2004. – 48 с.

2. Городний Н.М. Система применения удобрений.-К.: Вища школа, 1979.

3. Ахрипенко Ф.М. та ін. Кормовиробництво в умовах спеціалізації. – К.: Урожай, 1988. – 56с.

4. Пшеченков К.Н. Интенсивная технология производства картофеля. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 303с.

5. 3емлеробство з основами грунтознавства і агрохімія. Підручн. В.П. Гудзь, А.П. Лісовал, В.О. Ащцленко; За ред. В.П. Гудзя – К.: Вища школа, 1995. – 310с.

6. Химізация сільського господарства - Ботаніка і сільське господарство [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://8ref.com/15/referat_151607.html.

7. . Поверхневе поліпшення природних луків в лісовій зоні [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ukrefs.com.ua/32998-Poverhnostnoe-uluchshenie-prirodnyh-lugov-v-lesnoiy-zone.html.

8. Стецишин П. О. Основи органічного виробництва / П. О. Стецишин, В. В. Рекуненко, В. В. Пиндус. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 552 с. – (2-ге змін. і доповн.).

9. . Система застосування добрив у сівозміні господарства Кунач [Електронний ресурс] // ОРЕЛ. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://ua-referat.co

10. . Господаренко Г. М. Баланс гумусу в чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу за тривалого (45 років) застосування добрив у польовій сівозміні / Г. М. Господаренко. // Збірник накових праць ВНАУ. – 2011. – С. 73.

Источник: портал www.KazEdu.kz

Каталог учебных материалов

Свежие работы в разделе

Наша кнопка

Разместить ссылку на наш сайт можно воспользовавшись следующим кодом:

Контакты

Если у вас возникли какие либо вопросы, обращайтесь на email администратора: admin@kazreferat.info