Проектування дев'яти поверхового житлового секції на 36 квартир

Узнать стоимость написания работы

ЗМІСТ

Вступ

6

1.Загальна частина

7

1.1.Характеристика району будівництва

7

1.2.Генеральний план

8

1.3.Техніко-економічні показники генерального плану

9

1.4.Об’ємно - планувальне рішення будівлі

10

1.5.Техніко-економічні показники об’ємно - планувального рішення

11

2.Архітектурно - будівельна частина

13

2.1.Фундаменти

13

2.2.Стіни. Перемички

13

2.3 Теплотехнічний розрахунок стінової огорожі

14

2.4 Перегородки

18

2.5 Перекриття

18

2.6 Сходи

19

2.7 Розрахунок сходової клітки

19

2.8Покриття. Покрівля. Водовідвід.

20

2.9 Специфікація збірних залізобетонних елементів

22

2.10 Підлога

23

2.11 Вікна. Двері

24

2.12. Специфікація елементів заповнення прорізів

25

2.13. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення

26

2.14. Інженерне обладнання

27

Бібліографія

30

ВСТУП

Метою проектування дев’яти поверхової житлової секції на 36 квартир є покращення житлових умов населення міста Чугуїв і збільшення загальної площі житла на одну людину. Житлова проблема була і залишається однією з найважливіших проблем для України. Одним зі шляхів подолання цієї проблеми є інтенсивне будівництво багатоповерхових житлових будинків, крім того будівництво будучі матеріаломістким, трудомістким, капіталомістким, енергоємним і науково ємним виробництвом містить в собі вирішення багатьох локальних і глобальних проблем від соціальних до екологічних. У будівельній організації існує потреба в крупних об`ємах будівельно-монтажних робіт із залученням вільних трудових ресурсів.

В наш час випускається багато сучасних матеріалів для зведення та оздоблення будинків. В цьому курсовому проекті використані новітні технології , наприклад: улаштування віконних пройомів велося за допомогою метало-пластикових конструкцій, які володіють не тільки декоративними якостями, але й теплоізоляційними та звукоізоляційними властивостями. При проектуванні віддавалась перевага новітнім оздоблювальним матеріалам.

Для зменшення собівартості будівництва в проекті закладене використання місцевих будівельних матеріалів.

Проект розроблений відповідно до завдання на проектування типового паспорту будівлі з урахуванням вимоги ДБНів, що діють.

Також були враховані санітарні норми, заходи пожежної безпеки, передбачена можливість підведення до будинку комунікацій холодної та гарячої води, каналізації, природного газу, електропостачання, телефонної лінії та Інтернету.

1.ЗАГАЛЬНий розділ

• Характеристика району будівництва

Житлова 9-ти поверхова блок-секція на 36 квартир проектується у місті Чугуїв, яке відноситься до І архітектурно – будівельного кліматичного району. На будинок впливають зовнішні природні фактори, такі як: температура, вітрове навантаження, снігове навантаження. Згідно з ДСТУ - НБВ.1.1-27:2010 “ Будівельна кліматологія ” маємо такі характеристичні значення кліматичних параметрів:

розрахункова температура найхолоднішої доби tс= -31°С;

розрахункова температура найбільш холодної п’ятиденки tn= -26°С;

кількість опадів на рік 527мм.

Згідно з ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» на будівлю діють наступні навантаження:

нормативне значення снігового навантаження дорівнює 1,6 кПа.

нормативне значення вітряного тиску 0,43 кПа.

Гідрологічні умови відносяться до простої категорії складності.

Ґрунтові води на позначці –15мм.

Промерзання ґрунту -220мм.

Для визначення переважного напряму вітру будуємо «троянду вітрів» .

Вихідні дані для побудови «троянди вітрів».

Таблиця 1. - Швидкісний напір вітру,%.

Період

Пн.

Пн.-Сх.

Сх.

Пд.-Сх

Пд.

Пд.-Зх.

Зх.

Пн.-Зх.

Зимовий

(січень)

8,0

8,2

15,3

12,5

10,7

15,8

18,9

10,6

Літній

(липень)

16,9

14,5

14,2

8,8

6,0

7,4

16,4

15,8

Аналізуючи данні Троянди вітрів приходимо до висновку , що найбільш небезпечним для даного району у січні є західний напрямок вітру а у липні Північний напрямок вітру.

Рис. 1 - Троянда вітрів для м.Чугуїв

1.2 Генеральний план

Генеральний план є основним юридичним документом і застосовується в порядку встановленому Містобудівним кодексом. Генплан розробляється на підставі з ДБН «Планування і забудова міст, селищ і сільських населених місць» з урахуванням санітарно – гігієнічних та протипожежних норм, а також з урахуванням переважаючого напряму вітру для забезпечення належної ізоляції приміщень .

Генеральний план має наступні розміри:

Довжина: 130,7 м.

Ширина: 110,6 м.

Рельєф ділянки має наступні відмітки горизонталей 1111

На генеральному плані розташовується:

• Будинок що проектується ( 331.2м2 )

• Існуючий житловий будинок(532м2)

• Дитячий садок (760 м2)

• Палац дитячої творчості (800 м2)

• Продуктовий магазин (348,4 м2).

При проектуванні ген.плану враховані заходи з благоустрою території, які в себе включили влаштування твердого покриття, доріжок, які будуть виконуватись з асфальтобетону. На ділянці будут розбиті клумби та посадки з дерев та кущів . Відведення атмосферних опадів відбувається по місцевості рельєфу. Для виконання природоохоронних заходів виконуються збереження рослинного шару грунту з місця будівництва для розбивки газонів.

1.3 Техніко – економічні показники генплану

1. Площа генплану:

АГ= L· B (1)

АГ = 130,7 · 110,6 =14455,42(м2) =1,45 (га).

2. Площа забудови:

АЗ1 + А2 + А3 + А4 + А5 (2)

де А1 - А5 - площа будівель

АЗ =331,2+532+760+800+348,4=2771,6(м2) = 0,27(га).

3. Площа доріг та проїздів:

АД.ПР.= ( 7 · 2 · 130 )+ (10 · 2 · 130)+( 6 · 96)+(7 · 96) +

(12· 2 · 12.6)=0.6 (га). (3)

4. Площа озеленення:

AОЗ= АГ –АЗ– АД.ПР. (4)

АОЗ =1,45-0. 72-0,59 = 0,59(га)

5. Щільність забудови:

К1З / АГ · 100% (5)

К1= 0.27/1.45· 100% = 18,6%

6. Коефіцієнт озеленення:

К2= АОЗ / AГ · 100% (6)

К2= 0,59/1,45 · 100% =40,6%

1.4 Об`ємно-планувальне та конструктивне рішення

Дев'яти-поверхова житлова блок - секція проектується для постійного проживання сімей у місті Чугуїв, будинок має прямокутну форму з загальними розмірами в осях 23000х14400 мм.

Висота поверху: 3000мм.

Клас будинку: II

Ступень довговічності: II

Ступень вогнестійкості: II

Конструктивна схема з подовжніми та поперечними несучими стінами. Стіни виконані з силікатної цегляної кладки. Дах з полупрохідним горищем і внутрішнім водостоком. Покрівля рулонна багатошарова. Вхід в будинок запроектовано через під`їзд, поверхи з`єднані між собою за допомогою сходової клітки , яка виконана з ЗБ ходових маршів та сходових площадок. У будинку запроектований підвал для розташування інженерних мереж. Для вертикальних комунікацій передбачена ліфтова шахта .

Житлова блок-секція запроектована на 36 квартир в тому числі:

1 кімнатних – : кухня коридор зміщений санвузол спальня 2 кімнатних – : кухня коридор( зміщений санвузол вітальня( спальня(

1.5.Техніко -економічні показники об`ємно-планувального рішення

1. Площа забудови: – це підсумок перемноження довжини на ширину будівлі по зовнішньому обводу стін на рівні відмощення.

АП.3 = (L1-7 + tст.) ·(ВА-В + tст)

2. Житлова площа – це сума площ всіх кімнат, окрім санвузлів, кухонь, коридорів, балконів. За планом типового, приймаємо площу житлових кімнат, та помножаємо на кількість поверхів,тобто 9.

АЖ = (А123) · n (8)

де А1 – А3 – житлова площа квартир;

n – кількість поверхів = 9.

1-но кімнатна квартира = 40.06(м2)

3-х кімнатна квартира = 77.97(м2)

АЖ = (40.06+77.97) · 9 =1062.27 (м2)

3. Допоміжна площа - сума площ санвузлів,кухонь,коридорів та балконів ,за планом типового поверху приймаємо допоміжну площу квартир та помножаємо на кількість поверхів.

АД = (Акух.сан.в.кор.балк.) · n, (9)

де

Акух. – площа кухонь на поверсі = 40.28 м2;

Асан.в – площа санвузлів на поверсі = 17.36 м2;

Акор. – площа коридорів на поверсі = 57.62 м2;

Абалк. – площа балконів на поверсі = 13.35 м2;

n – кількість поверхів = 9.

АД = (40.28+17.36+57.62+13.35). 9 =1157.49 (м2)

4. Загальна площа квартир - це сума житлової та допоміжної площі.

АЗ = АЖ + АД (10)

АЗ = 1062.27 + 1157.49= 2219.76(м2)

5. Загальний об`єм - це підсумок перемноження довжини на ширину будівлі по внутрішньому обводу стін на висоту будівлі та глибини підвалу.

ОЗ = О1 + О2 , (11)

О1 - об`єм надземної частини будинку;

О2 - об`єм підземної частини будинку.

О1 = (L1-7 - 2 · 0.2) · (ВА-В - 2 · 0.2) · hб ,

де hб – висота будівлі;

О1 = 111111= 111111(м3)

О2 = (L1-7 - 2 · 0.2) · (ВА-В - 2 · 0.2) · hп ,

де hп – висота підвалу;

О2 = ( L1-7 - 2 · 0,2) · (ВА-В - 2 · 0.2) · hn = 111(м3)

6. Планувальний коефіцієнт

К1 = АЖ / АЗ (12)

К1 = 11111= 111111

7. Об`ємний коефіцієнт.

К2 = О1 / АЖ (13)

К2 = 11111= 1111

2. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНий розділ

2.1 Фундамент

Фундамент – це підземна частина будівлі яка сприймає навантаження і служить опорою для всіх конструктивних елементів споруди. У проекті під несучі зовнішні і внутрішні стіни будинку передбачений стрічковий фундамент зі збірного залізобетону. Стрічковий фундамент складається з фундаментних плит та фундаментних блоків. Стрічковий фундамент влаштовується у вигляді стрічки під усіма несучими стінами складається із двох частин, фундаментної плити та фундаментного блоку. Плити утворюють нижню уширену частину стрічкового фундаменту, виконуючи роль несучої подушки. Фундаментні стінові блоки виконують огороджуючу та несучу функцію, вони огороджують приміщення підвалу, та сприймають навантаження від несучих стін.

Основними параметрами стічкового фундаменту є:

• Глибина закладення.

• Товщина фундаментних стін.

• Ширина підошви.

Оскільки будівлі, що проектується опалюється та має підвал приймаємо глибину закладання стрічкового фундаменту рівною (-2400мм). від рівня чистого полу.

Фундаментні плити слід укладати на піщану підготовку товщиною 150мм., яку необхідно ретельно утрамбувати.

Фундаментні стінові блоки укладають на розчин марки М:100; з обов’язковою перев’язкою вертикальних швів. Зв'язок між блоків подовжніх та поперечних стін забезпечує перев’язкою блоків, та закладанням у горизонтальні шви арматурних сіток. Для попередження агресивного впливу вологи ґрунтів, що може негативно вплинути на стан фундаменту та спричинити деформації виконують горизонтальну та вертикальну гідроізоляцію фундаменту.В будівлі, що проектується, приймаємо наступні заходи: по зовнішніх стінах вище рівня землі виконують гідроізоляцію з двох шарів гідроізолу на бітумній мастиці з заведенням у внутрішні стіни на 1м. Вертикальні поверхні стін підвалу обмазують гарячим бітумом за два рази.

В залежності від товщини стіни обираємо ширину фундаментних блоків. При товщині зовнішньої стіни 510мм прийнята ширина блока 600мм, при товщині внутрішніх стін 380мм. ширина блоків 400 мм.

Фундаментні блоки прийняті за ДСТУ Б.В. 2.6.-108; 2010

«Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні умови»:

для зовнішніх стін: ФБС 24.6.6, ФБС 12.6.6, ФБС 9.6.6;

для внутрішніх стін: ФБС 24.6.6, ФБС 12.6.6, ФБС 9.6.6.

Ширину підошви фундаменту приймаємо з номенклатурного ряду фундаментних плит за ДСТУ Б.В. 2.6.-109; 2010 «Плити залізобетонні стрічкових фундаментів. Технічні умови»:

для зовнішніх стін прийняті плити шириною 1400мм., які мають маркування: ФЛ 14.24, ФЛ 14. 12, ФЛ 14.8;

для внутрішніх стін плити шириною 1200мм., та мають маркування:

ФЛ 14.24, ФЛ 14. 12, ФЛ 14.8.

Висота фундаментної плити 300мм.

2.2 Стіни. Перемички

Зовнішні і внутрішні несучі стіни запроектовані з модульної силікатної цегли (250×120×88) на цементному розчині маркою не нижче М-150. Товщина зовнішніх стін 510мм. Конструкція зовнішніх стін 3-шарова. Несуча частина стіни товщиною 250мм виконана з модульної силікатної цегли, до неї примикає плита з мінеральної вати товщиною 120мм. Третій шар являє собою облицьовувальну кладку товщиною 120мм. виконану з модульної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині з розшивкою швів. Товщина внутрішніх стін передбачена 380мм. Система кладки використовується дворядкова. Зовнішні і внутрішні стіни з`єднуються між собою в процесі мурування стін. Над віконними та дверними прорізами влаштовують перемички серії 1111111

Рис. 2 – Прив’язка стін до координаційних осей

2.3 Теплотехнічний розрахунок стінової огороджувальної конструкції

Мета теплотехнічного розрахунку – визначення опору теплопередачі зовнішньої стіни будинку, а також товщини утеплюючого шару огородження при якому в помешканнях будинку утворюється сприятливий мікроклімат, тобто забезпечення температури і вологості повітря не нижче нормальних вимог та економічних показників.

Методика теплотехнічного розрахунку базується на тому, що оптимальна товщина огороджувальної конструкції знаходиться, виходячи з кліматичних показників району будівництва, санітарно-гігієнічних та комфортних умов експлуатації будівель, та вимог енергозбереження. При проектуванні огороджувальних конструкцій необхідно щоб їх опір теплопередачі був не менше величини, яка визначається за санітарно-гігієнічними вимогами (ст.5 ДБН В.2.6-31:2006).

Rпр. ≥ Rq,min. , (14)

де Rпр - опір теплопередачі, який обчислюється з урахуванням конструкції зовнішніх стін (м2 · K/Вт);

Rq,min. – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції (м2·K/Вт). Визначається згідно табл.1 (ст.6 ДБН В.2.6-31:2006).

Опір передачі термічно-однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою (додаток ІІ ст.26 ДБН В.2.6-31:2006).

R = 1/ λв + ∑δі / λір +1/ λз , (15)

де λв , λз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції (Вт/(м2 · K )), які приймаємо згідно додатком Е (ст. 25 ДБН В.2.6-31:2006);

λір – теплопровідність матеріалу ί-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, приймаємо згідно з додатком Л (ст. 40 ДБН В.2.6-31:2006);

δі – визначається товщина ί-го шару конструкції (м).

2.3.1 Визначення вихідних даних для розрахунку

Район будівництва: Чугуїв, Харківська область. Температурна зона І згідно карти температурних зон України, додаток В. зміна № 1, стор. 9 ДБН В.2.6-31:2006. Розрахункова температура та вологість повітря в середині приміщень tв 20 оС(згідно табл. Г стор. 24 ДБН В.2.6-31:2006).

φв= 55 % – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції Rq,min 2,8 (м2 · K/Вт). Умови експлуатації А, визначаються згідно додатка К (стор. 39 ДБН В.2.6-31:2006) по режиму вологості приміщення та зони вологості.

Рис. 3- Огороджувальна стінова конструкція

2.3.2 Теплотехнічний розрахунок стінової непрозорої огороджувальної конструкції

У табличній формі виписуємо значення теплофізичних характеристик для відповідних умов експлуатації (додаток Л стор. 40 ДБН В.2.6-31:2006).

Таблиця 2 - Значення теплофізичних характеристик для умов експлуатації А

Найменування матеріалу, шару

Товщина шару,δ(м)

Густина матеріалу, ρ(кг/м3)

Теплопровідність

матеріалу,λ(Вт/м·К)

Цегла силікатна на цементно-піщаному розчині

0,12

1800

0,76

Утеплювач (плити мінерало-ватні)

Х

75

0,055

Цегляна кладка з силікатної цегли на цементно-піщаному розчині

0,25

1600

0,58

Розчин вапняно-піщаний

0,02

1800

0,76

Приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції дорівнює:

= (16)

де ав – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції;

аз – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні конструкції;

δ1 – товщина шару цегли силікатної на цементно-піщаному розчині;

δ2 – товщина шару утеплювача (плити мінераловатні);

δ3 – товщина шару цегляної кладки з силікатної цегли на цементно-піщаному розчині;

δ4 – товщина шару розчина вапняно-піщаного;

λ1 – теплопровідність цегли силікатної на цементно-піщаному розчині;

λ2 – теплопровідність утеплювача (плити мінераловатні);

λ3 – теплопровідність цегляної кладки з силікатної цегли на цементно-піщаному розчині;

λ4 – теплопровідність цегли силікатної на цементно-піщаному розчині.

Перевіряємо умову Rпр. = Rq,min. = 2,8 (м2 · K/Вт), та підставляємо значення в формулу:


Для визначення товщини утеплювача виражаємо із формули Х.

= 0,11(м) , приймаємо товщину утеплювача δ = 120(мм.) = 0,12(м).

Визначаємо приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції


Умова виконується тому матеріали та товщина утеплювача, та стін прийняті вірно.

2.4. Перегородки

Перегородки в проекті запроектовані збірні. Перегородки між кімнатами виконуються з гіпсобетонних блоків товщиною 120мм. Гіпсобетонні перегородки армуються каркасом із дерев`яних рейок з поперечним перерізом 10×20мм, які складають сітку 400×400мм, з усіх боків перегородка обв`язується брусками з перерізом 40×40мм. Дверні коробки в перегородках виконують з брусків перерізом 80×40мм. В санвузлах перегородки виконуються із цегли шириною 120мм. З'єднуються перегородки зі стінами за допомогою сталевих стержнів, шви між перегородками, стіною, стелею законопачуються ганчір'ям змоченим у гіпсовому розчині. Між перекриттям та Перегородкою передбачають гідроізоляцію.

2.5 Перекриття

Перекриття – це горизонтальна внутрішня захисна конструкція що розділяє по висоті суміжні приміщення в будинку. Перекриття запроектовано з залізобетонних плит серії 1.141-1 , які мають розмір:15; 12 ;10 (мм), та мають маркування: ПК 60.15; ПК 60.12; ПК 60.10 ; ПК 24.15 Плити перекриття укладаються на несучі стіни, на плити укладаються звукоізоляційні прокладки, гідроізоляційні рулони, потім паркет,керамічна плитка. Плити закріплюються між собою за допомогою анкерів (закладних деталей). Зазори між стіною і плитами закладають цементним розчином, шви між панелями замонолічують цементним розчином марки М – 100. Анкерування та замонолічування швів утворюють жорстку горизонтальну діафрагму жорсткості, яка разом з несучими стінами забезпечують просторову жорсткість усього будинку. Крім того всі плити перекриття з`єднують між собою арматурними скрутками що пропущені через монтажні петлі. Конструкції перекриття відповідають нормативним умовам що до міцності та вогнестійкості, а також вимогам звуку та теплоізоляції.

2.6 Сходи

Сходова клітка запроектована для внутрішньої повсякденної експлуатації із збірних залізобетонних елементів.

Сходові марші серії : 1.151-1,СМ27.12.14-4

Сходові площадки серії : 1.152-3,СП1-1ЛП28.16-4,СП2-28.13-4Л

Ухил сходів 1: 2.

Зі сходової клітки передбачений вихід на покрівлю,який обладнаний вогнестійкими дверима. Сходова клітка має природне освітлення за рахунок улаштування вікон , сходових клітин та штучне електричне освітлення.

2.7. Розрахунок сходової клітки

1) Висота поверху: Нпов = 3000 мм

2) Ширина маршу : в = 1200мм;

3) Розмір сходинок:150 × 300мм;

4) Ширина сходової клітки:

В = 2×в = 1400мм;

5) Висота одного маршу:

Нм = 3000 / 2 = 1500мм;

6) Число підступьонків в одному марші:

n = 1500 / 150 = 10 (n = 10);

7) Число проступів:

m = n – 1 = 10 – 1= 9;

8) Довжина горизонтальної проекції маршу:

d = (a × m);

d = 300 × 9 = 2700мм

9) Приймаємо ширину поверхової площадки

Ширину сходових площадок приймають не меншою ширини маршу, але не менше 1200мм.

Ширина поверхової площадки С1 = 1600мм;

10) Ширина міжповерхової площадки: С2 = 1300мм

11) Визначаємо повну довжину сходової клітки:

L = d + С2 = 3000 + 1600 + 1300 =5900 мм;

12) Огородження СМ = 11111

Висота поверхової сходової площадки повинна бути на 20мм вище рівня підлоги поверху.

Рис. 2- Розміри сходинок

2.8. Покриття. Покрівля. Водовідвід

2.8.1. Покриття

Покриття в будинку запроектовано із збірних залізобетонних плит за серією 1.141 випуск 63 та мають маркування ПК60.15-8АтVт-а, ПК60.12-8АтVт-а, ПК54.15-8АтVт-а, ПК54.12-8АтVт-а. На даху житлового будинку передбачені парапети згідно з вимог пункту 6.13 ДБН В.1.1-7-2002 ''Пожежна безпека об’єктів будівництва''. По панелях покриття виконується пароізоляція, укладається утеплювач та вирівнююча цементна стяжка.

2.8.2. Покрівля

Покрівля виконана з трьох шарового руберойдного килиму з захисним шаром гравію. Додаткові шари руберойду піднімають на парапетну стінку на висоту 200мм і накривають металевим фартухом.

2.8.3. Водовідвід

Водовідвід виконується згідно з вимогами ДБН В.2.6-14-97 '' Покриття будинків і споруд'' з внутрішнім організованим водостоком. Кількість воронок приймаємо з розрахунку, щоб водозбір на одну воронку не перевищував площу 80м2. Розташування воронок прийнято з урахування конфігурації будівлі і розташуванні приміщень. Ухил покрівлі приймається 2 ‰. Біля водоприймальних воронок покрівля підсилюється трьома шарами руберойду та в радіусі 1м комірцем із пропитаної бітумом шкуринки. Вздовж лінії водовідведення поверху настилають 2 шари руберойду, нижній шириною 800мм, верхній 1000мм.

2.8.4. Розрахунок кількості воронок

= (17)

= = = (шт)

Приймаємо 4 воронки діаметром 100мм.

2.8.5. Покрівля на балконах

Несуча конструкція – плита балконна. Покрівля – 2 шари руберойду.

Водовідведення зовнішнє неорганізоване.

2.9 Специфікація збірних залізобетонних елементів.

Марка позиції

Позначення

Найменування

Кількість

Маса елементу

Примітки

Фундаменти

ФЛ 14.24

ГОСТ 13580

ФЛ 14.24

23

ФЛ 14.12

ГОСТ 13580

ФЛ 14.12

6

ФЛ 14.8

ГОСТ 13580

ФЛ 14.8

8

ФЛ 12.24

ГОСТ 13580

ФЛ 12.24

27

ФЛ 12.12

ГОСТ 13580

ФЛ 12.12

5

ФЛ 12.8

ГОСТ 13580

ФЛ 12.8

-

ФБС 6.24

ГОСТ 13579-78

ФБС 6.24

30

ФБС 6.12

ГОСТ 13579-78

ФБС 6.12

-

ФБС 6.9

ГОСТ 13579-78

ФБС 6.9

4

ФБС 4.24

ГОСТ 13579-78

ФБС 4.24

30

ФБС 4.9

ГОСТ 13579-78

ФБС 4.9

8

Перикриття

ПК60.15

Серія 1.141-1

ПК60.15-8АтVт

220

ПК60.12

Серія 1.141-1

ПК60.12-8АтVт

40

ПК24.15

Серія 1.141-1

ПК24.15-8АтVт

140

ПК24.10

Серія 1.141-1

ПК24.10-8АтVт

9

Покриття

ПК60.15

Серія 1.141-1

ПК60.15-8АтVт

22

ПК60.12

Серія 1.141-1

ПК60.12-8АтVт

4

ПК24.15

Серія 1.141-1

ПК24.15-8АтVт

14

ПК24.10

Серія 1.141-1

ПК24.10-8АтVт

1

Плити парапетні

ПУ1-60

Серія 1.238-1

ПП 24-6

10

ПП15-60

Серія 1.138.1-20

ПП 30-6

16

ПП12-60

Серія 1.138.1-20

ПП 12-6

-

ПП10-60

Серія 1.138.1-20

ППК 6

4

Сходова клітка

СМ-1

Серія 1.151-1

1ЛП28.16-4

9

СМ-2

Серія 1.151-1

1ЛП28.13-4

9

СМ-3

Серія 1.151-1

1ЛМ 27.12.14-4

1

СП-1

Серія 1.152.1-8

1ЛМ 27.12.14-4

10

СП-2

Серія 1.152.1-8

1ЛМ 17.1210-4-С

9

Інші елементи

ПБ-1

ГОСТ 25697-83

ПБК 33-12-5

36

КВ-1

Серія 1.038.1-1

КВ18-28Т

1

БП-1

Серия 1.038.1-1

5 ПБ 18-27-П

БП-2

Серия 1.038.1-1

5 ПБ 30-37-П

БП-3

Серия 1.038.1-1

5 ПБ 25-37-П

2.10 Підлога

Підлога в квартирах по перекриттю виконана з паркету, антисептичних лаг, ДВП напівтвердого, пароізоляція, плита перекриття. В санітарних вузлах та кухні укладається керамічна плитка. Підлоги в квартирах задовольняють вимогам міцності, опору, зносу, достатній еластичності, безшумності та зручності прибирання.

Таблиця 4. Експлікація підлоги

Назва приміщення

Кіль-ть

Розріз

Найменування елемента

1.

Санвузол

Кухня

Керамічна плитка-13мм

Цементна стяжка-30мм

Бетонна основа – 20мм

Панель перекриття-220мм

2.

Житлові кімнати та коридори

Дошки в шпунт

Антисептичні лаги

ДВП напівтверде

2.10. Вікна та двері

Світлопрозорі огородження віконних прорізів у зовнішніх стінах заповнюються метало-пластиковими блоками у кухнях з подвійним склопакетом, у кімнатах з потрійним склопакетом. Віконне заповнення складається з віконного блоку, підвіконної дошки та зовнішнього водовідливу. Коробки вікон прикріплюються до стін за допомогою анкерних болтів по 2 у кожного боку. Зазор між віконним блоком і стіною заповнюють монтажною піною, відкоси штукатурять.

Дверні міжкімнатні блоки виготовляють з сухого дерева вологістю до 12%. Коробка дверей кріпиться до внутрішніх стін або перегородок за допомогою цвяхів, які забивають через коробку в дерев’яні антисептичні пробки, шви заповнюють монтажною піною, відкоси штукатурять. Вхідні двері до квартир, а також елементи кріплення та замикання виконують посиленої конструкції з ущільненнях в притулах. Двері квартир у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункову ширину сходових площадок.

Експлікація вікон та дверей

2. 9 Специфікація елементів заповнення прорізів

Позиція

Позначення

Найменування

Кількість по фасадам

Всього

1-7

7-1

А-Г

Г-А

ВП15-15

ДСТУ БВ.2.6-15: 2011

Вікна ВП 15-12

36

36

72

ВП 15-15

ДСТУ БВ.2.6-15: 2011

Вікна сходових клітин ВП15-12

Балконні блоки

ВП 15-18

ДСТУ БВ.2.6-15: 2011

ВП 15-18

ВП 15-12

ДСТУ БВ.2.6-15: 2011

ВП 15-12

ДП 21-7

ДСТУ БВ.2.6-15: 2011

ДП -21-7

Двері

ДГ 21-14

ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Двері вхідні

ДГ 21-14

1

1

ДГ 21-14

ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Двері тамбурні ДГ 21-14

1

ДГ 21- 9

ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Двері вхідні квартирні

ДГ 21- 9

36

ДГ 21-7

ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Двері міжкімнатні ДГ 21-7

99

ДГ 21-6

ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Двері санвузлів

ДГ 21-6

72

2.12. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення

Екстер’єр будівлі визначається стилем його зовнішнього оздоблення. В проекті в якості оздоблення виступає кладка силікатної цегли під розшивку. Цоколь будівлі декорований за допомогою силікатного матеріалу у вигляді декоративної розшивки з імітацією кладки з крупного каменю, що надає будівлі художню виразність.

Парадні двері та всі елементи крильця пофарбовані емаллю коричневого кольору. Оздоблення поверхонь внутрішніх стін та перегородок складається з їх оштукатурювання цементно-піщаним розчином товщиною 20мм. Поверхня штукатурки шпаклюється в житлових кімнатах та коридорах, стіни обклеєні шпалерами, стеля зашпакльована, відшліфована та пофарбована білою акриловою фарбою. На кухні стіни обклеєні миючими шпалерами, а ділянки стін над санітарними приладами облицьовуються керамічною глазурованою плиткою. Стеля відшліфована, пофарбована білою акриловою фарбою. В санвузлах поверхня стін облицьовується керамічною плиткою, стеля відшліфована, пофарбована білою акриловою фарбою. Стіни сходових клітин пофарбовані емаллю темних тонів на висоту 1,5м.

Таблиця 5-Відомість оздоблення приміщень.

Найменування

Стеля

Стіни (перегородки)

Примітки

Площа

Вид оздоблення

Площа

Вид оздоблення

Житлові кімнати та коридори

Фарбується акриловими фарбами

Шпалери

Кухні, санвузли

Фарбується акриловими фарбами

Миючі шпалери, глазурована плитка, Керамічна плитка

2.14. Інженерне обладнання

Бібліографія

1. ДСТУ- Н Б В.1.1-27:2010 . Будівельна кліматологія. Чинний від 01.11. 2011

2. ДБН В.1.2-2:2006 . Навантаження і впливи. Чинний 01.01. 2007.

3. ДБН В.2.6-31:2006 .Теплова ізоляція будівель. ДБН ІІ-360-95* Планування і забудова міст, селищ і сільських населених місць.

4. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва

5. ДБН В 2. 6-14-97 Покриття будинків і споруд

6. ДБН В.2.5 – 67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціювання.

7. П.Г. Буга. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания.- Москва: Высшая школа, 1987 г.

8. ДСТУ БА. 2.4–7–95. Правила виконання архітектурно-будівельних креслень. Чинний від 1995–07–01

9. ДСТУ БА.2–4–4–95. Перелік нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України. Чинний від 1995–07– 01

10. ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Чинний від 1996–01–01

11. ДСТУ Б В.2.6-23:2009. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови. Чинний від 2009-08-01.

12. ДСТУ Б В.2.6- 15: 2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови». Чинний від 01.10.2012.

13. ДСТУ БА. 2.4 – 2 – 95. СПДБ. Умовні графічні зображення і позначення на кресленнях. Генеральний планів і транспорту. Чинний від 1996–01–01

14. П.П. Ткач. Словник російсько-української будівельної та архітектурної технології Київ, 1995

15.ДСТУ БА.2.4–6–95. Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів . чинний від 1995–07-01

16. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Будівельні конструкції» - Рубіжне: РПК ЛНУ, 2012 – 57с.

Источник: портал www.KazEdu.kz

Другие материалы

  • Семіотика багатоквартирного житла
  • ... архітектурі раціоналізм охоплював як економічне житло - багатоквартирні будинки та котеджі, так і дороге високоякісне житло - заміські будинки і вілли. В архітектуру житла привніс піднятий на колони перший поверх, плоскі експлуатовані дахи, вікна на висоту поверху від підлоги до підлоги, промисловий ...

  • Соціально-економічні умови формування образа Києва як унікального туристського, культурного і ділового центру
  • ... з коментарями експертів); ресурсний паспорт регіону (тексти, таблиці, мультимедійні ресурси); бази даних щодо соціально-економічних та інвестиційно-інноваційних факторів впливу на формування та функціонування регіонального ринку туристичних послуг (таблиці, графіки, тексти експертної оцінки); базу ...

Каталог учебных материалов

Свежие работы в разделе

Наша кнопка

Разместить ссылку на наш сайт можно воспользовавшись следующим кодом:

Контакты

Если у вас возникли какие либо вопросы, обращайтесь на email администратора: admin@kazreferat.info