Проектування центральної станції для СТМ Білогірського району

Заказать работу

ВСТУП

Метою моєї курсової роботи є проектування центральної станції для СТМ Білогірського району. Для цього я виконую прогнозний розрахунок телефонного навантаження використовуючи статистичні данні по отриманому навантаженню визначаю необхідний обсяг обладнання.

Тема курсової роботи є сучасною і актуальною так як на сьогоднішній день продовжується процес цифровізації сільських телефонних мереж. Обладнання ЦСК “Квант-Е” є сучасним і широко застосовується на телефонних мережах України

В даний час зв'язок відіграє дуже велику роль в житті сучасної людини. На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах науково-технічного прогресу безперервно зростає світовий обсяг інформації. Дуже великі вимоги до швидкості і якості передачі інформації. Велика потреба у швидкій і якісного зв'язку. Ці фактори визначили високу динаміку у розвитку світової галузі телекомунікації, залишаючи передумови для високотехнологічних розробок і впровадження нових систем комунікації. Зв'язок необхідна для оперативного управління економікою і роботи державних органів, для задоволення культурно-побутових потреб населення. Світова громадськість давно прийшла до висновку, що ефективність роботи систем зв'язку багато в чому зумовлюється якістю ЛЗ, якістю станцій і станційного обладнання. А також умінням персоналу швидко, ефективно і якісно виконувати свої обов'язки з управління терміналом зв'язку.

В останні 10 років даний сектор національної економіки став одним з найбільш динамічних і життєздатних. Інвестиції та впровадження передових технологій зробили справжню революцію в цій області.


1 ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

1.1 Організація зв’язку району

СТМ - мережа, організована на території сільського адміністративного району і включає в себе комутаційне обладнання, лінії зв'язку,каналоутворювальну апаратуру і абонентські установки. СТМ може будуватися за радіальним, радіально-вузловим і комбінованим принципах.

При радіальній побудові мережі має місце вузол, і тільки через нього можуть з’єднуватися будь-які дві станції. Недоліки: велика довжина каналів між територіально близько розташованими станціями і низька структурна надійність, тому що при виході з ладу вузла порушується зв’язність мережі. Цей спосіб застосовується при побудові сільських і внутрішньозонових телефонних мереж.

Рисунок 1 Радіальний спосіб побудови СТМ

Радіально-вузловий принцип усуває недоліки радіального. При такому способі будуються комутаційні вузли декількох класів і вводиться деяка ієрархія між вузлами, тобто визначається їх взаємопідлеглість при встановленні з’єднання.

Рисунок 2 Радіально-вузловий спосіб побудови СТМ

Комбінований принцип спосіб використовується при побудові міжміської телефонної мережі, коли вузли першого класу об’єднуються між собою по принципу “кожен з кожним”, являючи собою центри радіально-вузлової побудови.

СТM може складатися з центральної станції (ЦС), яка завжди розташовується в райцентрі, вузлових та кінцевих станцій, які можуть розташовуватися в будь-яких населених пунктах сільського району.

ЦС, що проектується, виконує такі функції:

- міської АТМ для абонентів райцентру;

- транзитного вузла (СПВ – сільсько-приміський вузол) для абонентів КС і ВС району;

- вихід до вузла спецслужб і АМТС для абонентів райцентру та абонентів СТМ (ВС та КС)

В курсовій роботі проектується ЦС для СТМ Підволочиського району на обладнанні ЦСК «Квант-Е», яка буде розташована в райцентрі, ємністю 1520 номерів.

В курсовій роботі проектується ЦС для СТМ Білогірського району на обладнанні ЦСК «Квант-Е», яка буде розташована в райцентрі, ємністю 1085 номерів.

Безпосередньо в ЦС будуть включені такі кінцеві станції:

КС1 розташована в с. Жижниківці системи АТСК-50/200М ємністю 150 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС2 розташована в с. Варивідки системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 128 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС3 розташована в с. Гулівці системи АТСК 50/200М ємністю 100 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС4 розташована в с. Водички системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 64 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС5 розташована в с. Сушівці системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 256 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

На території сільського адміністративного району організовано два вузлових райони.

ВР1 з вузловою станцією ВС1, розташованою в с. Переросле системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 512 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ. У ВС1 включені кінцеві станції:

КС11 розташована в с. Червоне системи АТСК 50/200М ємністю 50 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС12 розташована в с. Козин системи АТСК 50/200М ємністю 100 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС13 розташована в с. Шимківці системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 128 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС14 розташована в с. Держаки системи АТСК 50/200М ємністю 200 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС15 розташована в с. Кур’янки системи АТСК 50/200М ємністю 150 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

ВР2 з вузловою станцією ВС2, розташованою в СМТ Ямпіль системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 1024 номера, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ. У ВС1 включені кінцеві станції:

КС21 розташована в с. Лепесівка системи АТСК 50/200М ємністю 50 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС22 розташована в с. Тихомель системи АТСК 50/200М ємністю 150 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС23 розташована в с. Паньківці системи АТСК 50/200М ємністю 200 номерів, зв'язок з якою здійснюється по двосторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

КС24 розташована в с. Норилів системи АТСКЕ «Квант-Е» ємністю 128 номерів, зв'язок з якою здійснюється по односторонніх ЗЛ, утворених системою передачі ІКМ

Також у райцентрі є підприємство, що обслуговується відомчою АТС системи АТСКЕ «Квант», місцевий зв'язок з якою здійснюється по фізичних двопровідних односторонніх ЗЛ, а для вихідного міжміського зв’язку використовуються фізичні трипровідні замовно-зєднувальні лінії ЗЗЛ.

1.2 Нумерація абонентів

Система нумерації являє собою сукупність прийнятих комбінацій десяткових цифр і встановлений порядок їх використання для створення номера абонента, що викликається. Система нумерації повинна відповідати вимогам створення зручностей абонентам і ефективного використання обладнання телефонної мережі. C цією метою прагнуть зменшити число цифр номера абонентів, що прискорює набір номера. Розрізняють закриту і відкриту системи нумерації. При закритій системі нумерації число знаків абонентського номера не залежить від місця комутаційної станції в зоні нумерації і маршруту встановлення з'єднання. Воно однакове для всіх абонентських зон. При відкритій системі нумерації число знаків абонентського номера змінно і залежить від місця АТС в зоні нумерації і маршруту встановлення з'єднання.

Таблиця 1 План нумерації мережі

Назва АТС

Тип обладнання

Ємність

Нумерація

ЦС

АТСКЕ «КВАНТ»

1520

21111-22630

КС-1

АТСКЕ «КВАНТ»

256

31111-31366

КС-2

АТСК 50/200М

50

32111-32150

КС-3

АТСКЕ «КВАНТ»

64

33111-33174

КС-4

АТСК 50/200М

100

34111-34100

ВС-1

АТСКЕ «КВАНТ»

1024

41111-42134

КС-11

АТСК 50/200М

50

43111-43150

КС-12

АТСКЕ «КВАНТ»

64

44111-44174

КС-13

АТСК 50/200М

200

45111-45200

КС-14

АТСК 50/200М

100

46111-46100

КС-15

АТСКЕ «КВАНТ»

128

47111-47238

ВС-2

АТСКЕ «КВАНТ»

256

51111-52150

КС-21

АТСК 50/200М

50

52111-52150

КС-22

АТСК 50/200М

100

53111-53100

КС-23

АТСК 50/200М

150

54111-54250

КС-24

АТСК 50/200М

200

55111-55200

КС-25

АТСКЕ «КВАНТ»

128

56111-56238

ВАТС

АТСКЕ «КВАНТ»

128

61111-61238


Рисунок 3 Схема організації зв’язку району

2 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ СТАНЦІЇ

2.1 Загальна характеристика ЦСК «Квант-Е»

„Квант” – сучасна, надійна, економічна цифрова система комутації (ЦСК), яка постійно влосконалюється з гнучкою структурою обладнання та програмного забеспечення, розроблена фірмою „Квант-Інтерком”. Вона призначена, в першу чергу, для розитку мереж електрозв’язку сільських адміністративних районів (САР). Система може використовуватись в сільському адміністративному районі локально, в якості районної АТС (РАТС), центральної станції (ЦС) або сільско-приміського вузла (СПВ) райцентру, вузловой (ВС) або кінцевої станції (КС) сільскої місцевості. Але раціональним варіантом є комплексне впровадження ЦСК "Квант" в САР, при якому, завдяки наявності виносних комутаційних та абонентських модулів, система охоплює своїм обладнанням одночасно всі рівні ієрархії мережі сільського адміністративного району, утворюючи накладену цифрову мережу з централізованою технічною експлуатацією. Цифрова система комутації "КВАНТ" має модульну побудову, територіально розподілену комутацію, децентралізоване програмне керування та можливості централізації технічного обслуговування. Модульна архітектура системи комутації "Квант" та наявність двухступеневої ієрархії виносів (опорна станція - виносний комутаційний модуль - виносний абонентський модуль) дозволяють расподіляти обладнання системи по всій території міста або сільського адміністративного району, утворюючи накладену цифрову мережу або цифровий "острів" практично будь-якої необхідної конфігурації та ємності з організацією ЦТЕ всього обладнання системи "Квант".

Загальна архітектура системи базується на таких основних елементах:

¾ комутаційних модулях (КМ);

¾ блоках абонентських ліній (БАЛ);

¾ модулях стику з сполучними лініями;

¾ модулі технічної експлуатації (МТЕ).

Загалом вище сказане пояснює наступний рисунок

Рисунок 4 Загальна архітектура АТС "КВАНТ - Е"

Загальна архітектура системи базується на слідуючих основних елементах:

· комутаційних модулях (КМ),

· блоках абонентських ліній (БАЛ),

· модулях стику зі з’єднувальними лініями (СЦТ, КЗЛ),

· модулі технічної експлуатації (МТЕ).

Кожна станція ЦСК "Квант" може мати будь-яку необхідну ємність у діапазоні 100...30000 АЛ і передбачає для зниження витрат на АЛ двохступеневу ієрархію виносних модулів. Станції ємністю до 128 та до 256 номерів доцільно утворювати за допомогою ВАМ типу АТС-100 і АТС-200 відповідно. Припустимо використання ЛТ 1024 або трьохпровідних ФЗЛ. Виносний модуль типу АТС-100 (АТС-200) здатний також автономно функціонувати поза системою комутації "Квант" у якості АТС малої ємності , що підключається до існуючої АТС або по ЗЛ, або по АЛ із серійним пошуком при вхідному зв'язку. Взаємодія з АТС інших систем можлива з використанням багаточастотного або декадного коду.

Перераховані можливості мережоутворення дозволяють ефективно використовувати АТС системи "Квант" для розвитку і цифровізації сільських, міських і відомчих мереж зв'язку. Заплановане подальше удосконалювання системи забезпечить її використання на міжміських мережах та на ЦСІС.

2.1 Універсальна комутаційна система УКС-32

Основою блоку є розмовний ЗП. Комутація трактів у розмовному ЗП відбувається відповідно до інформації, яка зберігається в адpесному ЗП. Інфоpмація в адpесному ЗП визначає адреси входів і виходів встановлених з'єднань. Запис інфоpмації в адpесний ЗП здійснюється по командам пpоцесоpа пpи встановленні з'єднання або його роз'єднані, зчитування ж адрес, що визначають з'єднання , відбувається постійно.

Блок УКС-32 має ємність 1024×1024 канала або 32×32 цифpових ІКМ тpакта. З них один тpакт ТГ0 (нульовий ) по входу і по виходу приділяється на пеpедачу керуючої інфоpмації в блоки абонентських ліній із ГВВ та сбоpу сигнальної інфоpмації з периферійних блоків в ГВВ. Ще один тpакт ТГ1 (пеpший) по входу приділяється для подачі в комутаційну систему тональних сигналів з ГВВ. По виходу цей тpакт, як правило, використовується для підключення цифpових приймачів ЦП16У. (Існує також можливість підключення цифрових приймачів до ТГ10). Таким чином, до блоку УКС32 можна підключити максимально 30 периферійних блоків (блоків абонентських ліній, блоків з'єднувальних ліній, блоків цифрових з'єднувальних ліній). Функціональна схема модуля комутації показана на рис. 5.


Рисунок 5 Функциональна схема модуля комутації

2.2 Блоки абонентських ліній БАЛК

Блоки абонентських ліній БАЛ-К - на 128 АЛ з концентрацією 4:1. Блок містить вбудований мікроконтролер із програмним забезпеченням, записаним в енергонезалежному постійному запам'ятовуючому пристрої , і комутатор з часовим поділом каналів 8×8 ИКМ трактів. Блок включається в комутаційне поле КМ груповим трактом (ГТ) ІКМ, не передбачає замикання внутрішнього навантаження і виконує для абонентів стандартний набір функцій BORSCHТ. Можливе підключення зовнішніх пристроїв контролю по стику RS-232. Структурна схема блока БАЛК показана на рис. 6.


Рисунок 6 Структурна схема блоку БАЛК

Блок БАЛК призначений для підключеня до АТС та обслуговування абонентских линий і складається з слідуючих основних функціональних вузлів:

- абонентський комплект;

- пристрій часової комутації;

- пристрій керування (контролер) та синхронізації;

- викликовий пристрій;

- діагностичне обладнання;

- комбінованний блок електроживлення;

- приймачі тонального набору номера.

Цифровий повнодоступный комутатор має ємність 8×8 ІКМ трактів (256×256) входів, що забезпечує можливість комутації каналів всередині блоку БАЛК без блокувань, тому що абонентська ємність складає максимально 128 АЛ.

2.3 Блоки цифрових з’єднувальних ліній ЦЗЛ

УКС32

ГЕСМ, УМСМ

Обладнання ЦЗЛ (ЦСЛ) призначене для використання в складі обладнання електронних АТС "КВАНТ Е". Обладнання застосовується для сполучення АТС "КВАНТ-Е" із зустрічними АТС по цифрових з'єднувальним лініям. На лінійній стороні обладнання реалізує первинний груповий тракт на 2048 кбіт/с (стик Е1). Можливе підключення СГТ-15 для роботи з системами ІКМ-15 зі швидкістю передачі 1024 кбіт/с. Структурна схема обладнання ЦСЛ приведена на рис. 7.

Рисунок 7 Структурна схема обладнання ЦЗЛ

ПКСЕ призначений для синхронізації роботи системної сторони комплектів цифрових з'днувальних ліній з модулем комутації АТС (блок УКС32), а також для підключення зовнішнього пристрою контролю до комплекту цифрової ЗЛ.

ЦЗЛЕ являє собою комплект цифрової з'єднувальної лінії і призначений для синхронізації цифрової з'єднувальної лінії із системною стороною , а також для виділення сигнальної інформації з цифрового потоку.

Рисунок 9 Схема електрична функціональна ЦС


3 РОЗРАХУНОК ТЕЛЕФОННОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Телефонне навантаження є однією з найважливіших характеристик продукції, яка виробляється буль якою АТС. Якщо навантаження мале, то станція працює неефективно, з низьким використанням обладнання і невисокою продуктивністю; якщо телефонне навантаження велике, може виникнути небезпека відмов у встановленні з’єднань, що погіршить якість звуку. ЦСК являють собою системи з очікуванням, оскільки будь-який виклик, який надійшов на вхід системи, може бути оброблений завдяки програмному керуванню, яке забезпечує пошук необхідних шляхів і комплектів при будь-якому стані комутаційної системи.

Станція встановлює наступні види зв’язку:

внутрішньостанційні;

вихідні;

вхідні.

У відповідності з цим і проводиться розрахунок телефонного навантаження.

3.1 Розрахунок навантаження на блоки абонентських ліній

Визначаємо ємність станції, що проектується,виходячи з кількості населеня районного центру, який буде обслуговувати дана АТС,за формулою:

Nцс= Н ×ТЩ, (1)

Nцс=5709×0,19=1085 номерів

де Н - кількість населення райцентру

ТЩ - телефонна щільність - кількість номерів на 1000 мешканців. Згідно "Комплексної програми створення ЕНСЗ України" телефонна щільність сільської телефонної мережі повинна бути 190 номерів на 1000 жителів отже ТЩ= 0.19

На блоках абонентських ліній БАЛ надходять навантаження від абонентів наступних секторів:

¾ адміністративного ;

¾ квартирного;

¾ таксофонів.

Число таксофонів, які будуть включені в ЦС, визначається в залежності від кількості населення за формулою:

Nта=() апаратів (2)

Nта=()=12 апаратів,

де - кількість таксофонів на 1000 жителів. Згідно діючих норм .

Чисельність абонентів по секторах визначається за формулою:

Nа=(Nцс-Nта)×Zа абонентів, (3)

Nкв=(Nцс-Nта)×Zкв абонентів (4)

де Zа, Zкв - питома вага абонентів адміністративного та квартирного секторів відповідно, визначається в залежності від ємності ЦС, яка проектується, Zа=0,525; Zкв=0,475:

Nа=(1085-12)×0,525=563 абонентів,

Nкв=(1085-12)×0,475=510 абонентів

Вихідне навантаження на БАЛ визначається за формулою :

Y’БАЛ вх=(yвих а+yвн а)×Na + (yвих кв + увн кв)× Nкв +yта×Nта Ерл , (5)

Y’БАЛ вх=(0,034 +0,069)×563 + (0,0035 + 0,013)× 510 +0,19×12=68,69 Ерл,

де увих а, увих кв - питоме вихідне телефонне навантаження від абонентів

відповідних секторів: увих а=0,034 Ерл; увих кв=0,0035 Ерл;

увн а, увн кв - питоме внутрішнє телефонне навантаження від абонентів

відповідних секторів: увн а=0,069 Ерл; увн кв=0,013 Ерл;

ута - питоме навантаження від таксофонів ,

Враховуючи навантаження, яке надходить від абонентів СТМ на АМТС,

телефонне навантаження на БАЛ збільшується на КАМТС %

YБАЛКвих=Y'БАЛК вих ×(1+ КАМТС) Ерл , (6)

YБАЛКвих=68,69 ×(1+ 0,11)=76,25 Ерл ,

Вихідне навантаження на БАЛК за формулою:

Y'БАЛК вх=(увх а + увн а)× Na +(увх кв+ увн кв) Nкв Ерл, (7)

Y'БАЛК вх=(0,046 + 0,069)×563+(0,0045+ 0,013)×510=73,68 Ерл,

де увх, увх кв питоме вихідне телефонне навантаження до абонентів відповідних секторів: увх а=0,046 Ерл; увх кв=0,045 Ерл.

Враховуючи навантаження, яке надходить з АМТС до абонентів СТМ, телефонне навантаження збільшується на КАМТС%

YБАЛКвх=Y'БАЛКвх×(1+КАМТС) Ерл (8)

YБАЛКвх=73,68×(1+0,11)=81,78 Ерл

3.2 Розрахунок навантаження АМТС

YАМТС=ума×Nр+умм×Ерл , (9)

де Yма - середне міжміське навантаження від одного абонентаЦС:Yма=0,004 Ерл;

Yмм - середне міжміське навантаження від одного абонента СТМ Yмм=0,0015 Ерл;

Nр - сумарна ємність абонентів райцентру.

Nр=NЦС+NВАТС номерів (10)

Nр=1085+256=1341 номерів

Nj - ємності кінцевих та вузлових станцій мережі.

Розраховуємо навантаження до АМТС за формулою (9):

YАМТС=0,004х1341+0,0015х(150+128+100+64+256+512+50+100+128+200+150+1024+50+150+200+128)=10,45 Ерл.

3.3 Розрахунок навантаження КС, які включені в ЦС

3.3.1 Розрахунок вихідного навантаження від КС

На входи блоків з’єднувальних ліній поступає навантаження від всіх кінцевих станцій,вкючених в центральну. Навантаження від КС визначається за формулою:

YКСі вих =(увих а і×Na і + увих кв і×Nкв і)×КАМТС Ерл, (11)

де увих а і ,увих кв і - питомі вихідні навантаження від абонентів кінцевих станцій адміністративного та квартирного секторів.

Na i, Nкв і - кількість абонентів кінцевих станцій відповідних секторів:

Na і= NКС і×Za i абонентів (12)

Nкв і= NКС і×Zкв і, абонентів, (13)

де Za i, Zкві - структурний склад абонентів відповідних кінцевих станцій

Питоме навантаження та структурний склад абонентів по секторам для зручності можна навести у вигляді таблиці.

Таблиця 2 Структурний склад та питомі вхідні навантаження КС

Ємність КС

150

128

100

64

256

Zа і, %

53

54

55

59

51

Zкв і,%

47

46

45

41

49

Увих а і,Ерл

0,041

0,041

0,042

0,044

0,039

Увих кв і,Ерл

0,0035

0,0035

0,0035

0,0040

0,0035

Виконуємо розрахунки по формулах (12), (13), (11):

NaКС1=150х0,53=80 абонентів

NквКС1=150х0,47=70 абонентів

YКС1вих=(0,041х80+0,0035х70)х(1+0,11)=3,92 Ерл

NаКС2=128х0,54=69 абонентів

NквКС2=128х0,46=59 абонентів

YКС2вих=(0,041х69+0,0035х59)х(1+0,11)=3,37 Ерл

NаКС3=100х0,55=55 абонентів

NквКС3=100х0,45=45 абонентів

YКС3вих=(0,042х55+0,0035х45)х(1+0,11)=2,74 Ерл

NаКС4=64х0,59=38 абонентів

NквКС4=64х0,41=26 абонентів

YКС4вих=(0,044х38+0,0040х26)х(1+0,11)=1,96 Ерл

NаКС5=256х0,51=131 абонентів

NквКС5=256х0,49=125 абонентів

YКС5вих=(0,039х131+0,0035х125)х(1+0,11)=6,16 Ерл

3.3.2 Розрахунок вхідного навантаження до КС

З виходів блоків з’єднувальних ліній ЦС надходить навантаження в напрямку до КС, яке визначається за формулою:

YКСі вх=(увх а і×Na і + увх кв і×Nкв і)×КМТС Ерл, (14)

де yвх а і, увх кв і - питомі вхідні навантаження від абонентів кінцевих станцій адміністративного та квартирного секторів.

Питомі вхідні навантаження від абонентів КС станцій можна навести у вигляді таблиці.

Таблиця 3 Питомі вхідні навантаження від абонентів КС

Ємність КС

150

128

100

64

256

Увх а і

0,032

0,031

0,030

0,028

0,035

Увх кв і

0,0030

0,0030

0,0025

0,0025

0,0035

Виконуємо розрахунки по формулі (14):

YКС1вх=(0,032х80+0,0030х70)х(1+0,11)=3,07 Ерл

YКС2вх=(0,031х69+0,0030х59)х(1+0,11)=2,58 Ерл

YКС3вх=(0,030х55+0,0025х45)х(1+0,11)=1,95 Ерл

YКС4вх=(0,028х38+0,0025х26)х(1+0,11)=1,25 Ерл

YКС5вх=(0,035х131+0,0035х125)х(1+0,11)=5,58 Ерл

3.4 Розрахунок навантаження вузлових районів

3.4.1 Розрахунок вихідного навантаження вузлових районів

Телефонне навантаження від вузлового району (ВР) є сумарним від абонентів вузлової станції та абонентів всіх кінцевих станцій даного вузлового району. Тому спочатку необхідно визначити вихідні навантаження ВС та КС. Структурний склад та питомі навантаження для ВС та КС , які включенні у ВС можна навести у вигляді таблиці.

Таблиця 4 Структурний склад та питомі вихідні навантаження ВС та КС

Назва АТС

ВС1

КС11

КС12

КС13

КС14

КС15

Ємність ВС1, КС

512

50

100

128

200

150

Za і, %

50,5

60

55

54

51,5

53

Zкв і, %

49,5

40

45

46

48,5

47

увих а і, Ерл

0,037

0,044

0,042

0,041

0,040

0,041

увих кв і, Ерл

0,0035

0,0040

0,0035

0,0035

0,0035

0,0035

Назва АТС

ВС2

КС21

КС22

КС23

КС24

Ємність ВС2, КС

1024

50

150

200

128

Za і, %

50,5

60

53

51,5

54

Zкв і, %

49,5

40

47

48,5

46

увих а і, Ерл

0,034

0,044

0,041

0,040

0,041

увих кв і, Ерл

0,0035

0,0040

0,0035

0,0035

0,0035

Структурний склад в абсолютних значеннях для ВС розраховуємо за формулами :

NВС а і= Nвсі×Za і абонентів; (15)

NВС кв і=Nвсі×Zкв і абонентів; (16)

NВС1а = 512×0,505=259 абонентів

NВС1кв=512×0,495=253 абонентів,

NВС2а= 1024х0,505=517 абонентів

NВС2кв=1024×0,495=507 абонентів,

Вихідне навантаження від вузлових станцій визначається за формулою:

YВСівих=(увих а і×Nвcа і + увих кв і×Nвcкв і)×(1+Камтс) Ерл (17)

YВС1вих=(0,037×259+0,0035×253)×(1+0,11)=11,62 Ерл

YВС2вих=(0,034×517+0,0035×507)×(1+0,11)=21,48 Ерл

Кількості абонентів по секторам для кінцевих станцій, включених у вузлові, розраховуються за формулами ( 12), (13), а вихідне навантаження – за формулою (11) :

NaКС11=50х0,60=30 абонентів

NквКС11=50х0,40=20 абонентів

YКС11вих=(0,044х30+0,0040х20)х(1+0,11)=1,55 Ерл

NаКС12=100х0,55=55 абонентів

NквКС12=100х0,45=45 абонентів

YКС12вих=(0,042х55+0,0035х45)х(1+0,11)=2,74 Ерл

NаКС13=128х0,54=69 абонентів

NквКС13=128х0,46=59 абонентів

YКС13вих=(0,041х69+0,0035х59)х(1+0,11)=3,37 Ерл

NаКС14=200х0,515=103 абонентів

NквКС14=200х0,485=97 абонентів

YКС14вих=(0,040х103+0,0035х97)х(1+0,11)=4,95 Ерл

NаКС15=150х0,53=80 абонентів

NквКС15=150х0,47=70 абонентів

YКС15вих=(0,041х80+0,0035х70)х(1+0,11)=3,92 Ерл

NaКС21=50х0,60=30 абонентів

NквКС21=50х0,40=20 абонентів

YКС21вих=(0,044х30+0,0040х20)х(1+0,11)=1,55 Ерл

NаКС22=150х0,53=80 абонентів

NквКС22=150х0,47=70 абонентів

YКС22вих=(0,041х80+0,0035х70)х(1+0,11)=3,92 Ерл

NаКС23=200х0,515=103 абонентів

NквКС23=200х0,485=97 абонентів

YКС23вих=(0,040х103+0,0035х97)х(1+0,11)=4,95 Ерл

NаКС13=128х0,54=69 абонентів

NквКС13=128х0,46=59 абонентів

YКС13вих=(0,041х69+0,0035х59)х(1+0,11)=3,37 Ерл

Вихідні навантаження від вузлових районів визначається за формулою :

YВРі вих=КСі вих +Yвсі вих)× Камтс Ерл; (18)

де YКСі вих – вихідні навантаження від кінцевих станцій, включених у вузлову;

YВСі вих - вихідні навантаження від відповідної візлової станції.

k– коефіцієнт телефонного тяжіння між абонентами ВР та абонентами інших АТС району, що враховує частку від загального обміну по ВР, яка надходить до центральної станції, і становить 20- 30 % : k=0,2 - 0,3.

Виконую розрахунки за формулою (18):

YВР1 вих=(1,55+2,74+3,37+4,95+3,92+11,62)× 0,2=5,63 Ерл,

YВР2 вих=(1,55+3,92+4,95+3,37+21,48)×0,25=8,82 Ерл,

3.4.3 Розрахунок вхідного навантаження вузлових районів

Телефонне навантаження до вузлового району з блоків з'єднувальних ліній сумарним до абонентів кінцевих станцій, які включені у вузлові та до абонентів

самої вузлової станції ВС. Тому спочатку необхідно визначити вхідні навантаження до ВС та КС які включені в них.

Питомі вихідні навантаження для ВС та КС, які включені у ВС, можна навести у вигляді таблиці.

Таблиця 5 Питомі вихідні навантаження для ВС та КС

Назва АТС

ВС1

КС11

КС12

КС13

КС14

КС15

Ємність

512

50

100

128

200

150

увх а і, Ерл

0,040

0,027

0,030

0,031

0,033

0,032

увх кв і, Ерл

0,0040

0,0025

0,0025

0,0030

0,0030

0,0030

Назва АТС

ВС2

КС21

КС22

КС23

КС24

Ємність

1024

50

150

200

128

увх а і, Ерл

0,046

0,027

0,032

0,033

0,031

увх кв і, Ерл

0,0045

0,0025

0,0030

0,0030

0,0030

Вхідне навантаження від вузлових станцій визначається за формулою:

Yвсі вх =(увх а і×Nвcа і + увх кв і)×(1+Камтс) Ерл (19)

YВС1 вх =(0,040×259+ 0,0040×253)×(1+0,11)=12,62 Ерл

YВС2 вх =(0,046×517 + 0,0045×507)×(1+0,11)=28,93 Ерл

Вхідне навантаження до КС, які включені у ВС, розраховуємо аналогічного до вхідних навантажень до КС які включені в ЦС, по формулі (14):

YКС11вх=(0,027х30+0,0025х20)х(1+0,11)=0,95 Ерл

YКС12вх=(0,030х55+0,0025х45)х(1+0,11)=1,95 Ерл

YКС13вх=(0,031х69+0,0030х59)х(1+0,11)=2,58 Ерл

YКС14вх=(0,033х103+0,0030х97)х(1+0,11)=4,10 Ерл

YКС15вх=(0,032х80+0,0030х70)х(1+0,11)=3,07 Ерл

YКС21вх=(0,027х30+0,0025х20)х(1+0,11)=0,95 Ерл

YКС22вх=(0,032х80+0,0030х70)х(1+0,11)=3,07 Ерл

YКС23вх=(0,033х103+0,0030х97)х(1+0,11)=4,10 Ерл

YКС24вх=(0,031х69+0,0030х59)х(1+0,11)=2,58 Ерл

Вхідні навантаження до вузлових районів визначаються за формулою :

YВРі вх=КСі вх + Yвсі вх)×k Ерл; (20)

де YВРі вх – вхідні навантаження до кінцевих станцій, включених в дану вузлову;

Yвсі вх – вхідне навантаження до відповідної вузлової станції.

Виконую розрахунки за формулою (20):

YВР1 вх=(0,95+1,95+2,58+4,10+3,07+12,62)×0,2=5,05 Ерл

YВР2 вх=(0,95+3,07+4,10+2,58+28,93)×0,25=9,91 Ерл

3.5 Розрахунок навантаження відомчої АТС

Навантаження на ВАТС розраховуємо так само, як і для КС, але з врахуванням наявності на ВАТС абонентів тільки адміністративного сектору. При розрахунках вважаємо, що всі абоненти користуються правом зовнішнього зв’язку.

Вихід на АМТС здійснюється по замовно-з’єднувальним лініям.

Навантаження від ВАТС до ЦС визначаємо за формулою:

YВАТС вих=увих а×NВАТС Ерл (21)

YВАТС вих=0,039×256=9,98 Ерл

Навантаження на замовно-з’єднювальні лінії визначаємо з частки міжміського обміну, вважаючи, що всі абоненти ВАТС користуються міжміським зв’язком:

До ВАТС з ЦС надходить навантаження:

Yззл=YВАТСвих ×КАМТС Ерл (22)

Yззл=9,98 × 0,11=1,10 Ерл

До ВАТС з ЦС надходить навантаження:

Y’ВАТС вх=увх а×NВАТС Ерл (23)

Y’ВАТС вх=0,036×256=9,22 Ерл

Враховуючи навантаження, яке надходить від АМТС, отримаємо:

YBATC вх= Y’BATC вх×(1+KAMTC) Ерл (24)

YBATC вх= 9,22×(1+0,11)=10,23 Ерл

3.6 Розрахунок навантаження до спецслужб

Телефонне навантаження до спецслужб визначається за формулою:

Ycл=0,03×YБАЛвих + 0,01×( вих і + вих j) Ерл, (25)

де YKC вх і - вхідне навантаження від кінцевих станцій;

YBC вих j – вхідне навантаження від вузлових районів.

Виконую розрахунки за формулою (25):

Ycл=0,03×76,25 + 0,01×(3,92+3,37+2,74+1,96+6,16+5,63+8,82)=2,62 Ерл

3.7 Розрахунок навантаження на цифрові приймачі

Навантаження цифрових приймачів являє собою суму вхідних навантажень

керування від всіх напрямків мережі ЦС:

YЦП=YБАЛ вихtp вн/tвн+

+YKC і вх + YВР вх + YВАТС вх)× tp вих/tвих+

∑( YКС і вих + YВР вих+ YВАТС вих)×tp вх/tвх +

+( YAMTC + YЗЗЛ)×tp вх/tm Ерл, (26)

середньостатистичний час заняття приймача цифр при різних видах зв’язку

середня тривалість заняття з’єднувального пристрою при різних видах зв’язку

tм=150 – 180c. – середньостатистичний час час вхідних міжміських розмов.

Виконую розрахунки за формулою (26):

YЦП=76,25× +)× +∑(3,92 + 3,37 + 2,74 + 1,96 + 6,16 + 5,63 + 8,82 + 9,98)× +

+(10,45+1,10)× =29,02 Ерл


4 РОЗРАХУНКИ ОБСЯГУ ОБЛАДНАННЯ

4.1 Розрахунок кількості комплектів ЗЛ

Кожна ЗЛ включається в комплект з’єднувальної лінії відповідного типу, тому кількість комплектів з’єднувальних ліній відповідає кількості ЗЛ. Кількість ЗЛ визначаємо за таблицями Ерланга, виходячи з величин навантаження, яке проходить у відповідних напрямках. Для напрямків місцевого зв’язку використовуємо таблиці для норми втрат р=0,005. Для напрямків міжміського зв’язку скористаємось таблицею для норми втрат р=0,001. Для визначення кількості цифрових приймачів – таблицею для р=0,002. Навантаження від АМТС згідно рекомендацій приймаємо рівним навантаження до АМТС

Таблиця 6 Кількість та типи комплектів ЗЛ

Напрям зв’язку

Вхідне навантаження Ерл

Вихідне навантаження Ерл

Число ЗЛ

Тип комплекту

Вих

Вх

2-х стор

Вих

Вх

2-х стор

КС1

3,07

3,92

-

-

15

-

-

СГТ-15

КС2

2,58

3,37

8

10

-

ЦЗЛЕ

ЦЗЛЕ

-

КС3

1,95

2,74

-

-

12

-

-

СГТ-15

КС4

1,25

1,96

6

7

-

СГТ-15

СГТ-15

-

КС5

5,58

6,16

13

14

-

ЦЗЛЕ

ЦЗЛЕ

-

ВС1

5,05

5,63

12

13

-

ЦЗЛЕ

ЦЗЛЕ

-

ВС2

9,91

8,82

19

17

-

ЦЗЛЕ

ЦЗЛЕ

-

ВАТС

10,22

9,98+1,1

19

19+6

-

Вих КБ-2

Вх КБ-2, Вих КБ-3

-

АМТС

10,45

10,45

22

22

-

ЦЗЛЕ

ЦЗЛЕ

-

Спецсл

2,62

-

8

-

-

Вих КС

-

-

ЦП

29,02

-

45

-

-

ЦП16У

-

-

4.2 Розрахунок кількості блоків ЦЗЛ

Визначаємо кількість плат ЦЗЛЕ, що використовуються для підключення до станції зовнішніх потоків Е1, утворених СП ІКМ-30. При розрахунку необхідно враховувати, що кожен зовнішній напрямок обслуговується окремими потоками. Для гарантованого забезпечення належної якості зв’язку кількість потоків в кожному напрямку закругляється тільки в більшу сторону, тобто до найближчого більшого числа:

NЦЗЛЕ=плат (27)

де NКЗЛі - кількість ліній у відповідному напрямку;

NЦЗЛЕ=[(8+10)/30]+[(13+14)/30]+[(12+13)/30]+[(19+17)/30]+ +[(22+22)/30]=7 плат

Якщо на мережі використовується системи ІКМ-15, то для підключення такого тракту, а також для підключення опорного обладнання АТС-100, використовуються плати СГТ-15 (стик з груповим 15-канальним трактом). Кількість плат СГТ-15 визначається таким чином:

NСГТ-15=плат (28)

NСГТ-15=[15/15]+[12/15]+[(6+7)/15]=3 плати

Також у блоки ЦЗЛ встановлюються плати цифрових приймачів (ЦП). Цифрові приймачі комплектуються по 16 на одній платі ЦПГА (або ЦП16У), отже:

NЦГПА=|| плат (29)

NЦПГА=[45/16]=3 плати

Один блок ЦЗЛ може містити до 16-ти плат ЦЗЛЕ, ЦЗЛ4, СГТ-15 або ЦПГФ (ЦП16У), тобто кількість блоків ЦЗЛ становить:

NЦЗЛ= | блоків (30)

NЦЗЛ=[(7+3+3)/16]=1 блок

4.3 Розрахунок кількості блоків БАЛК

Блок БАЛК забезпечує піключення 128 АЛ, а блок БАЛД – 256 АЛ. Скільки таких блоків необхідно для підключення Nабонентів визначається за формулою:

NБАЛК(АЛ)=|| блоків (31)

де N – ємність ЦС N=1085 номерів.

NБАЛК(АЛ)=[1085/128]=9 блоків

Крім абонентських ліній в блоки БАЛК/БАЛД включається аналогові (фізичні) з’єднувальні лінії. В такому випадку комплекти абонентських ліній замінюються необхідними КЗЛ. В один блок БАЛК може бути включено 30 комплектів аналогових (фізичних) з’єднувальних ліній, а у блок БАЛД – 60 КЗЛ. Таким чином, кількість блоків БАЛК/БАЛД, необхідних для підключення аналогових (фізичних) ЗЛ визначається за формулою:

NБАЛК(КЗЛ)=|| блоків (32)

де NКЗЛ – сумарна кількість комплектів аналогових ЗЛ.

NБАЛК(КЗЛ)=[(19+19+6+8)/30]=2 блоки

4.4 Розрахунок кількості блоків УКС-32

Ємність модуля комутації УКС-32 становить 32х32 стандартних тракти ІКМ (Е1). Корисна комутована ємність модуля комутації УКС-32 - -30х30 трактів Е1. Відповідно до цього розраховуємо необхідну кількість УКС-32, враховуючи, що кожен блок БАЛК, ЦЗЛЕ (СГТ-15) та ЦПГА підключаються одним трактом Е1 кожен:

NУКС-32= | блоків (33)

NУКС-32= = 1 блок


5 КОМЛЕКТАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ

Метою даного розділу є складання відомості обладнання, в якій зводиться кількість касет кожного типу, та схеми розміщення обладнання. Для цього, згідно проведених в розділі 4 розрахунків кількості обладнання та особистостей комплектації касет, необхідно визначити кількість касет кожного типу.

Особливості комплектації касет ЦСК «Квант-Е»:

¾ абонентські блоки БАЛК, БАЛД комплектуються кожен на окремій касеті БАЛ;

¾ універсальна комутаційна система УКС-32, УКС-128 розміщується на двох касетах: одній касеті власне УКС-32 (УКС-128) та одній додатковій касеті СКСМ;

¾ блоки цифрових з’єднувальних ліній СГТ-15, ЦЗЛЕ, ЦЗЛ4 являють собою окремі ТЕЗи (плати), які встановлюються на спеціальні касети ЦЗЛ, але також можуть розміщуватись у вільніх місцях на касеті СКСМ;

¾ блоки приймачів цифр та генераторів акустичних сигналів ЦПГА являють собою окремі ТЕЗи (плати), що встановлюються на вільні місця в касетах СКСМ та ЦЗЛ;

¾ комплекти фізичних з’єднувальних ліній являють собою окремі ТЕЗи (плати), що встановлюються на окремій касеті БАЛ (до 30-ти ТЕЗів).

Для складання схеми розміщення обладнання необхідно врахувати особливості комплектації та розміщення стативів ЦСК «Квант-Е»:

¾ у стативі розміщується до шести касет стандартних розмірів 555х256х325 мм;

¾ касетами стандартних розмірів є касети УКС та БАЛ;

¾ касети СКСМ та ЦЗЛ мають розміри 555х133х325 мм і займають, відповідно, половину стандартного місця касети по висоті;

¾ касета СКСМ повинна розташовуватись безпосередньо під касетою УКС;

¾ стативи встановлюються у ряди по 10 стативів.

Відомість обладнання складається у вигляді таблиці.

Таблиця 7 Відомість обладнання

Назва блоку

Кількість блоків

Кількість касет

Назва касети

БАЛК

9

9

БАЛК

УКС-32

1

1

УКС-32

1

СКСМ

ЦЗЛЕ

7

1

ЦЗЛ

СГТ-15

3

ЦЗЛ

ЦПГА

3

ЦЗЛ

Комплектація обладнання ЦС

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. «Комплексна програма створення ЕНСЗ України до 2010 р.». Постанова КМУ, 2001 р.

2. «Концепція розвитку телекомунікацій в Україні». Постановка КМУ, 2006 р.

3. Методичний посібник для курсового та дипломного проектування на тему: «Проектування ЦС системи «Квант-Е» для СТМ» Чиженьков М.В. ЛК «Інфокомунікацій», 2014 р. – 53 с.

4. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту на тему: «Проектування ЦС системи «Квант-Е» для СТМ» Чиженьков М.В. ЛК «Інфокомунікацій», 2016 р.


ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЛ – абонентська лінія

АТС – автоматична телефонна станція

БАД – блок абонентського доступу

БЛС – блок лінійних стиків

ВС – вузлова станція

ЗЛ – з’єднувальна лінія

ІКМ – імпульсно-кодова модуляція

КС – кінцева станція

ЛТ – лінійний тракт

СТМ – сільська телефонна мережа

СПВ – сільсько-приміський вузол

ТА – телефонний апарат

ТЕЗ – типовий елемент заміни

ТМ – телефонні мережі

ФЗЛ – фізична з’єднувальна лінія

ЦАТС – цифрова автоматична телефонна станція

ЦС – центральна станція

ЦСЛ - блок цифрових СЛ

ЦСК – цифрова система комутації

CP – центральний процесор

E1 – цифровий тракт передачі/прийому даних з швидкістю 2048 кBit/c

PLL – система фазової автоналаштування частоти

PLD – програмована логічна схема

R2 – система міжстанційної сигналізації R2

R2D – система міжстанційної сигналізації R2D

Источник: портал www.KazEdu.kz

Каталог учебных материалов

Свежие работы в разделе

Наша кнопка

Разместить ссылку на наш сайт можно воспользовавшись следующим кодом:

Контакты

Если у вас возникли какие либо вопросы, обращайтесь на email администратора: admin@kazreferat.info