Методична розробка містить відомості про використання малюнка на уроках географії в 6-му класі, наводяться приклади завдань до малюнків по темах

Узнать стоимость написания работы

Відділ освіти

Камінь – Каширської держадміністрації

Районний методичний кабінет

Використання малюнка

на уроках географії

( методична розробка )

2016


Куява Катерина Адамівна

учитель географії

вчитель вищої категорії

загальноосвітньої школи

I –III ступенів села Хотешів

Методична розробка містить відомості про використання малюнка на уроках географії в 6-му класі, наводяться приклади завдань до малюнків по темах.

Пропонується для роботи вчителям географії, які працюють в 6-му класі.

Розглянуто методичною радою загальноосвітньої школи I-III ст. с. Хотешів

Протокол № 3 від 12.02.2016 р.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..4

1. Про методику малювання на уроках географії……………………………….5

2. Можливості малюнка на уроках географії ( досвіду роботи )……………….

3. Малюнок на уроках загальної географії в 6-му класі…..................................

4. Додатки……………………………………………………................................

5. Висновки……………………………………………………………………….

6. Список використаних інформаційних джерел………………………………


ВСТУП

Кожен учитель географії перш за все намагається зробити свій урок
більш наочним, тобто використовує ті засоби, з допомогою яких в учнів
склалися правильні географічні уявлення.

На сьогоднішній день діапазон таких засобів великий. Одним із досить простих і доступних кожному вчителю є метод використання графічних наочних матеріалів. До них належать малюнки вчителя на шкільній дошці, які з’являються на очах учнів одночасно з поясненням матеріалу.

Як твердять психологи, найбільші відчуття ми маємо від вражень,
отриманих зором, тому що побачене ми можемо уявити краще, ніж почуте. Враження ж від побаченого і почутого дає великі позитивні уявлення і надовго фіксується в пам’яті дитини.

Крім навчального значення, малюнок на уроках відіграє велику організаційну роль. Прикуті увагою до пояснень учителя і малюнку, який
з’являється на дошці в процесі розповіді, учні не пасивно слухають, а
змальовуючи з дошки малюнок, активно працюють. У класі тиша, відчувається ділова напруга.

Отже, малюнок привертає активну увагу учнів і завдяки цьому є
організовуючим чинником уроку, вносить різнобарвність в методику
проведення уроків учителем, робить уроки більш цікавими, сприяє створенню в учнів чітких та реальних географічних уявлень, закріпленню
набутих знань.



Про методику малювання на уроках географії

Уже мабуть ніхто не пригадує, коли саме в процесі навчання з’явилась дошка та крейда. І, мабуть, так само ніхто не уявляє роботи вчителя без них і сьогодні, навіть у найсучасніших навчальних закладах.

Досвід показує, що кожен вчитель може оволодіти найпростішим графічним, інакше кажучи, ескізним малюванням. Але слід врахувати, що при зовнішній простоті малюнка процес педагогічного графічного малювання складний. Не можна малювати і креслити на уроці без попередньої підготовки до малюнка, креслити що-небудь, приблизно правильне і як-небудь.

Малюнок повинен бути пов'язаний з розповіддю вчителя, супроводжувати її, бути її географічним відображенням.

Тільки в цьому випадку малюнок на дошці буде методично виправданим, цінним і, більш того, буде могутнім засобом у вивченні географії.

Вчителю слід зректися від думки, що для навчального малюнка потрібен особливий талант, здібності. Потрібні лише наполегливість і вправи. Кожен вчитель, який бажає покращити якість своїх уроків, повинен систематично працювати над малюнком на папері, особливо на дошці.

Слід володіти навичками малювання на класній дошці по пам’яті.

Деякі методисти рекомендують приносити в клас раніше виконаний на аркуші папері малюнок і перемалювати з нього на дошку у ході уроку. Чи так правильно? Ні, вчитель повинен розвивати в учнів вміння пояснювати відповідь схематичним малюнком на класній дошці, а для цього йому слід показати учневі як це робити без шпаргалок.

Для правильності малюнка необхідно витримати співвідношення частин зображуваних предметів між собою за положенням і розмірами та не допускати помилок, коли у бархана виходять дуже круті схили, конус вулкана здається подібним на пік, горб здається нижче звичайного дерева і т. п.

Це одна із найважливіших проблем малювання, якій слід приділяти особливу увагу. Слід особливо багато тренуватися у поділі відрізка на дві, три, чотири і більше частин на око, у побудові різноманітних геометричних фігур із дотриманням певних співвідношень.

У малюванні вчителя не повинно бути поспішності і неакуратності,так як учні часто копіюють манеру вчителя.

Бажано, де це доречно, вводити одночасне з вчителем малювання учнів у своїх зошитах (наприклад, у тих випадках, коли вчитель показує розвиток явища на одному малюнку, наносячи у певній логічній послідовності його елементи).

Під час виконання перспективних малюнків важливо засвоїти наступні положення:

а) всі предмети у міру віддаленості від спостерігача здаються все меншими і меншими (групи дерев, довжина шпал, висота телеграфних стовпів);

б) всі паралельні лінії, що віддаляються здається сходяться в одній точці на лінії горизонту (наприклад, рейки залізничної дороги);

в) всі вертикальні лінії повинні залишатися вертикальними;

г) контури предметів на передньому плані зображуються більш товстими лініями, а предмети на задньому плані все тоншими по мірі їх віддаленості.

В перспективних малюнках за допомогою різноманітних штрихів можна передати не тільки форму предметів, але і їх положення у просторі (мал. 1 Додаток). Вертикальні штрихи підкреслюють вертикальне положення площини, горизонтальні штрихи - горизонтальне положення.

Поверхня води у перспективних малюнках зображується або вертикальними штрихами (спокійна гладь води) або хвилястими лініями (вода у русі) (мал. 2 Додаток).

Рослинність зображується по-різному в залежності від її виду (мал. З Додаток): хвойний ліс - зубчастим контуром, який всередині заповнюється вертикальними штрихами, листяний ліс - плавним контуром і похиленою штриховкою всередині.

У профільних схемах поверхня суші позначається товстою лінією із штрихами, які ідуть вниз (мал. 4 Додаток).

Поверхня води у профільних схемах зображується горизонтальною лінією. Розріз водойм (річок, озер, морів, океанів) зображується переривчастими горизонтальними лініями. Чим далі від поверхні води, тим більша відстань між лініями і більші розриви (мал. 4 Додаток).

Розріз пластів гірських порід слід позначати прийнятими в геології і ґрунтознавстві умовними значками, щоб потім учням не прийшлось перевчати їх.

Намалювавши малюнок, слід відійти і подивитися здалеку - як вийшло.

Потрібно ширше використовувати кольорову крейду. Складне використання кольорової крейди на класній дошці коричневого кольорового,так як зелений, червоний і фіолетовий кольори погано видно на ній. У цьому випадку можна рекомендувати малювати на дошці звичайною крейдою, а потрібні елементи малюнка виділити кольоровою, проводячи ними лінію поряд із білою лінією. Такі малюнки порівняно виразніші і більш захоплюючі за звичайні білі крейдяні малюнки. Можна самому зробити кольорові крейди. Для їхнього приготування необхідно мати крейду в порошку, алебастр, малярські або анілові фарби. Спочатку готують форму для виливання крейди. Для цього аркуш щіль0ного паперу обертають біля дерев’яного або металевого . 0Кінець циліндрика, що виступає над стрижнем, скручують і мнуть. Таких циліндриків заготовляють стільки, скільки роблять крейди.

Масу для крейди можна приготувати декількома способами. Перший спосіб: беруть у рівних частинах фарбу, товчену крейду і алебастр. Все разом взяте змішують на аркуші паперу й висипають у склянку з невеликою кількістю води. Помішуючи паличкою, одержують суміш (густоти сметани). Виливають суміш у приготовлені циліндри - форми. Циліндри залишають у вертикальному положенні, доки суміш не застигне, після чого розгортають папір. Отримана й висушена крейда готова до вживання.

Вибираючи будь - яку фарбу (можна брати кольорове чорнило), змінюючи кількість фарби, можна одержати крейду різних кольорів і відтінків. Змінюючи кількість алебастру в суміші можна одержати крейду твердішу або більш пухку (м’яку).

Щоб крейда (в тому числі й крейда фабричного виготовлення) не бруднила руки, її потрібно на кілька секунд 2-3 рази опустити в розведене молоко, а потім просушити.

З метою більш правильного використання графічного методу на уроках географії слід врахувати основні методичні вимоги до педагогічного малюнка:

1. Малюнок повинен бути добре продуманий, науково і методично правильним.

2. Малюнок повинен бути доступним для розуміння учнями, простим, легким для виконання, достатньо великим і відповідно, щоб його добре бачили всі учні.

3. Малюнок повинен бути в певній мірі динамічним, що досягається двома шляхами:

По - перше, малюванням одного малюнка по його складових елементах, які взаємодоповнюють один одного і вкінці відтворюють об’єкт як явище (мал. 5 Додаток).

По - друге, малюванням серії малюнків. Прикладом цього може служити серія малюнків, які показують ріст ярів і шкоду, яку приносять яри, якщо з ними не вести боротьби.

4. Малюнок повинен виникати одночасно із розповіддю і повністю співпадати із нею по суті. Таким чином малюнок має являтися графічним вираженням розповіді.

5. Деякі практики стверджують, що їм потрібна не краса малюнка, а та думка, яку виражає малюнок.

Але можна і слід навіть найпростіші малюнки виконувати гарно,зі смаком і так же зі смаком розміщувати їх на дошці і в зошиті. Безумовно, думка - найважливіше у малюнку. Але не слід уникати можливостей естетичного виховання, які скриває у собі графічний метод у вивченні географії.

6. Малюнок повинен бути різким, сміливим. На учнів справляє враження саме сміливість зображення.

Нехай учителів не засмучують перші невдало виконані малюнки як свої, так і учнів. При багаторазовому тренуванні можна досягти хороших результатів у оволодінні технікою малювання.


Можливості малюнка на уроках географії

Відомо, що діти люблять малювати і радіють, коли я повідомляю їм, що урок буде з малюванням. Немає таких дітей, які не змогли б з дошки змалювати досить простий малюнок учителя, тільки одним дітям це дається легше, іншим - важче. Моє завдання зводиться до того, щоб не тільки допомогти учням створити за допомогою штриха певні географічні поняття, але й навчити мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, міркувати, шукати рішення.

Найбільш ефективне використання малюнків на уроках географії і природознавства в 5 та 6 класах.

Педагогічний малюнок використовую у певній системі - під час пояснення, під час закріплення, повторення і опитування. Така система сприяє найкращому розумінню учнями сутності географічних явищ і глибшому і стійкішому запам’ятовуванню.

Малювання і креслення у вивченні географії застосовую систематично. Це дає змогу розвивати в учнів спостережливість, окомір, твердість руки, акуратність під час виконання роботи, особливо під час замальовок з натури під час екскурсій. Вони вчать дітей географічно аналізувати оглядаючу місцевість, виділяти із складної видимої картини природи окремі, найбільш суттєві географічні елементи (корінний берег, терасу, берег річки і т. д.), а не тільки дивитися і захоплюватися красою природи.

Все це сприяє стійкому і глибокому запам’ятовуванню образу видимої місцевості і на наступних уроках спиратися на образи, які збереглися у пам’яті, під час словесного опису того чи іншого явища.

При підготовці до уроку обов’язково продумую потрібний малюнок і виконую його у своєму робочому плані. Попередня підготовка дає можливість вибрати кращий варіант. Інколи роблю на дошці перед початком уроку ескіз простим олівцем. У класі по ходу пояснення залишається тільки відтворити малюнок кольоровими крейдами по готових штрихах. Під час уроків прагну до того, щоб малюнок займав мінімум часу, а не перетворювався у самоціль.

Перш ніж малювати або креслити ясно уявляю собі:

а) мету малюнка (задаюсь питанням: «Що я хочу цим малюнком

показати?»);

б) яка повинна бути будова малюнка, його конструкція, положення;

в) послідовність виконання;

г) до яких висновків із малюнка повинні перейти учні.

Наприклад, під час вивчення теми «Льодовики. Багаторічна мерзлота» (6 клас) розказую учням про утворення льоду і про походження льодовиків. Ставлю перед собою завдання - пояснити учням, як виникають льодовики. Найпростіше можна добитися цього розумінням учнями питання за допомогою малюнка, виконаного крейдою, розрізу області накопичення снігу і льоду.

У загальному цей малюнок повинен виглядати так (мал. 5 Додаток). Але це уже завершений малюнок. А учні повинні прослідкувати, як саме виникає лід. Тому тут показую окремі елементи малюнка у ході пояснення. Так як буду давати декілька малюнків, то малюнки на дошці розміщую у певній логічній послідовності:

1) виконую профіль області накопичення. Контур області має більш
м’які форми, близькі до трикутника;

2) показую плавною лінією товщину, накопичення снігу;

3) крапками показую шар снігу і підписую «Сніг»;

4) тонкими пунктирними стрілками показую проникнення крапель води, які утворюються від танення снігу на поверхні області накопичення;

5) невеликими колами і многокутниками неправильної форми показую фірн і підписую «Фірн»;

6) великими стрілками показую тиск товщі снігу і фірна на шари які лежать нижче області накопичення;

7) певною кількістю штрихів у різних напрямках показую лід, який утворився, і підписую «Лід».

Надалі продумую питання, які після виконання малюнка повинні підвести учнів до певних висновків:

1. Де розміщуються області накопичення? (у пониззях, між гірськими вершинами, вище снігової лінії).

2. Як утворюється лід? (в результаті ущільнення снігу).

У логічному зв’язку з мал. 1 (Додаток) знаходиться малюнок, який показує зовнішній вигляд льодовикового язика, що виникає як результат

безперервного процесу накопичення снігу в області накопичення мал.6. (Додаток). Тут показана і робота льодовика. Виконуючи малюнок, дотримуюсь певної послідовності побудови, яка відповідає логіці розповіді: 1) профіль області накопичення; 2) снігова лінія; 3) льодовиковий язик із стрілкою (4), яка показує напрямок руху льодовика; 5) водяний потік, який утворюється від танення льоду; 6) додаткові лінії - штрихи, що посилюють виразність малюнка. Далі розповідаю про утворення бокових морен (7) і кінцевої морени (8).

За допомогою мал. 4 (Додаток) можна також встановити цілий ряд причинних зв’язків: низькі температури протягом року, накопичення снігу, утворення льоду, рух материкового льоду, утворення айсбергів, руйнівна робота материкового льоду.

При вивченні теми «Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут» використовую мал. 6 (Додаток).

На цьому малюнку показана лінія горизонту (деякі предмети на поверхні землі), і сузір’я Великої і Малої Ведмедиць. Напрямок на Полярну зірку і є північним напрямком для спостерігача. Пунктиром задана тільки одна лінія, яка сприяє знаходженню Полярної зірки. Інколи в цій темі рекомендують такий малюнок орієнтування за допомогою Полярної зірки (мал. 7 Додаток). Але якщо показати учням малюнок саме в такому вигляді і ввечері вивести дітей на відкриту місцевість, для практичного орієнтування, то малюнок дасть більше шкоди ніж користі. Зорієнтувавшись один раз і подумки, підвівши відрізок від Полярної зірки до лінії горизонту (П), учні, як правило, помічають певні предмети в точці перетину цих ліній. Перейшовши в інше місце, учні починають шукати ці предмети, розміщені від них уже не на північ, а в інших напрямках.

Часто на уроках використовую і перспективні малюнки, хоча на них важко показати розвиток явища. Проте перспективні малюнки мають свої позитивні якості: велику конкретність, виразність і привабливість.

В розділі «Географічна оболонка та її складові» (6 клас) ставлять такі питання до малюнка:

1. Виділити основні ознаки, за якими земна кора відрізняється від океанічної.

2. Що відбувається в результаті зіткнення літосферних плит?

3. Як виникає землетрус?

4. Як утворюється цунамі?

5. Які особливості будови вулкану?

6. Як діють гейзери?

Якість дитячих малюнків буває різною, але вони дають повне уявлення про розуміння ними певних питань.

Щодо ведення учнями зошитів... Виховую в них відповідальне cтавлення до ведення зошита. Вимагаю, щоб зошит мав вигляд нового і кожен малюнок був підписаний. Здійснюю постійний контроль, адже зошит має велике значення у вивченні географії. Учні часто гортають зошит, передивляються свої малюнки, заради власного задоволення, порівнюють їх з малюнками однокласників, і, таким чином, повторюють пройдений матеріал. Так, наприклад, передивляючись малюнки один в одного, вони знаходять помилки і констатують: «У тебе не правильно, а у нього правильно». Звідси видно, які діти чітко засвоїли матеріал, а які потребують допомоги. Часто діти, щоб зробити малюнок яскравішим, проявляють ініціативу: приносять на урок географії кольорові олівці та фарби. Але яким би яскравим не був малюнок головне – щоб учень умів пояснити зображене. Допущена помилка на малюнку показує, що учень не засвоїв матеріал і потребує додаткового пояснення.

Про можливості малюнка на уроках географії можна говорити багато, адже виклад навчального матеріалу із застосуванням малюнків сприяє осмисленому засвоєнню фактів, зв’язків і закономірностей.

Малюнок

на уроках

загальної географії в

6-му класі


Земля на плані та карті

Азимут (мал.1)


1. В яких одиницях визначається азимут?

2. Чому дорівнює азимут на пд. сх.? пн. зх.?

3. У яких межах може коливатися величина азимута?


Відносна й абсолютна висота точок місцевості (мал. 2)


1. Рівень якого географічного об'єкта прийнятий за умовний нуль для визначення абсолютної висоти точок земної поверхні в Україні?

2. Що таке відносна висота? Як її визначити за картою?

3. Яку висоту визначають на плані місцевості?

Літосфера

Використання гарячих джерел (мал. 3)


1. Де використовуються гарячі джерела?

2. На території Євразії відомі гейзери на Камчатці, гарячі джерела на Чукотці, гарячі озера на кратерах згаслих вулканів Курильських островів. Чим можна пояснити цю закономірність?

3. Які вулкани називають діючими, які - згаслими?

Розріз земної кори (мал. 4)


1. Які гірські породи залягають у вашій місцевості? Яке їх походження? Де вони використовуються?

2. Розгляньте зразки гірських порід, запишіть, які з них є осадовими, магматичними, метаморфічними.


Робота вітру на рівнині (мал. 5)



1. Яку шкоду наносять пилові бурі сільському господарстві?

2. Як людина бореться з вітровою ерозією?

3. Як утворюються дюни?

Зовнішні і внутрішні сили землі (мал. 6)

Рисунок використовують на узагальнювальному уроці за темою «Літосфера».

Гідросфера

Утворення островів (мал. 7)

1. Як утворилися острови: материкові, вулканічні і коралові?

2. Де на земній кулі зустрічаються вулканічні острови?

3. Чому в помірному поясі відсутні коралові

Морська вода (мал.8)


1. Чим пояснити , що солоність води біля полюсів менша, ніж у тропічних широтах?

2. Солоність води в Японському морі більша, ніж у Чорному. Чому?

У якому морі найвища солоність води?

Цунамі (мал. 9)


1. Які сили спричиняють виникненню цунамі?

2. У яких районах земної кулі утворюються цунамі? Чому?

Океан на службі людини (мал. 10)


1. Які види природніх ресурсів Світового океану ви можете назвати?

2. До яких негативних наслідків щодо Світового океану призводить діяльність людини?

Живлення річок (мал. 11)


1. Яке живлення річок Амур, Амудар'я, Амазонка, Лена, Ніл, Дніпро?

2. За рахунок чого живляться ті річки, які зимою замерзають?

3. Порівняйте річку Волгу і Ангару за довжиною, напрямком течії, характером течії, режимом і живленням. Знайдіть подібні і відмінні риси.

Залежність течії річки від характеру рельєфу (мал. 12)


1. Чому річка петляє рівниною?

2. Який існує взаємозв'язок між льодовиками в горах і річками, що беруть у них початок?

3. Якими формами рельєфу протікають річки Дніпро, Волга, Урал, Амазонка, Міссісіпі?

Болото у розрізі (мал. 13)


2. Де в Україні багато боліт? Чому саме тут вони утворилися?

3. Яке відношення до боліт має слово «фільтр»?

Як болота позначені на фізичній карті?

2. Де в Україні багато боліт? Чому саме тут вони утворилися?

3. Яке відношення до боліт має слово «фільтр»

Атмосфера

Причини утворення вітру (мал. 14)


1. Використовуючи свій календар погоди, скажіть, які вітри

переважали у вашій місцевості в .......... місяці. Яку вони приносили

погоду?

3. Чому повітря атмосфери постійно рухається?

4. В якому місці земної кулі вітер цілий рік дме тільки з півночі?

5. Зимою ви відкрили кватирку і холодне повітря почало проникати з вулиці в будинок. Чому?

Схема утворення мусонів (мал. 15)

1. Бризи і мусони можуть допомогти визначити взаємне розташування певних географічних об'єктів. Чому?

2. Яка різниця між бризом і мусоном?

Погода (мал. 16)


В яких випадках будуть утворюватися хмари й опади:

1. Холодне повітря з верхніх шарів атмосфери опускається вниз;

2. Тепле повітря рухається в сторону холодного;

3. Холодне повітря рухається з півночі на південь до більш теплих областей?

Повітряні маси (мал. 17)


1. Звідки до вашої місцевості надходять повітряні маси? Де вони формуються, яку погоду приносять?

2. Які ви знаєте ознаки хорошої і поганої погоди?

Географічна оболонка

Географічна оболонка (мал. 18)

1. Наведіть приклади явищ природи, де відбувається вплив літосфери на атмосферу, атмосфери на літосферу.

2. Який взаємозв'язок існує між тваринами, рослинами і кліматом?

3. Докажіть, що без сонячного тепла і світла життя на Землі було б неможливим.

4. В якому природному комплексі земна поверхня отримує найбільшу кількість тепла і світла?

5. Що таке географічна оболонка?

6. Які існують оболонки (сфери) Землі? Які з них повністю, а які частково входять до складу географічної оболонки?

Додатки




Малюнок 1


Малюнок 2


Малюнок 3



Малюнок 4

Розріз області накопичення снігу і льоду

Малюнок 5


Малюнок 7


Малюнок 8


Висновки

Сучасний урок географії неможливий без наочних засобів навчання.. Демонстрація навчального малюнка дозволяє сприймати предмети та явища в усій їх багатогранності та багатстві.

В процесі використання навчальних малюнків забезпечується зорове засвоєння знань. В спеціальній методиці викладання географії зазначаються певні рекомендації щодо використання навчальних презентацій,малюнків на уроках в школі.

Час і місце демонстрації малюнків визначається вчителем географії. В процесі підготовки вчитель визначає завдання уроку, підбирає відповідні малюнки, продивляється їх, підбирає відповідні цитати, ознайомлюється з необхідною літературою, готує додаткові наочні посібники, складає план уроку, який включає короткий зміст презентацій малюнків і робить свої пояснення до них.

При виборі малюнка до якої-небудь теми, вчителю необхідно врахувати особливості психології учнів і ступінь доступності . Іноді цікаві в пізнавальному відношенні малюнки доводиться замінювати, чи обмежуватись картинами, малюнками в підручнику. Якщо педагог регулярно цікавиться географічними малюнками і попередньо їх переглядає, то тільки в цьому випадку він зможе виконати основні вимоги методики, правильно відібрати матеріал, закріпити в пам’яті учнів його зміст і підготувати учнів до перегляду.

Дотримуючись правильних вказівок і вивчивши статтю підручника, вчитель в процесі попереднього перегляду малюнків, відбирає потрібні ті моменти, на які необхідно звернути увагу учнів. Особливо старанно потрібно підготувати питання, які вчитель буде задавати учням в ході перегляду матеріалу. Ці запитання повинні бути завчасно чітко сформульовані, кількість їх має бути суворо обмежена (не більше трьох – чотирьох)

Старанно слід готувати і розповідь до малюнка.. Текст розповіді в цьому випадку має бути невеликим за об’ємом, але в цей же час охоплювати весь матеріал, який необхідно засвоїти.

Дослідження показали, що в навчальних програмах де використовується малюнок з географії навіть відсталі школярі достатньо добре запам’ятовують матеріал. Вчителю слід постійно направляти увагу дітей на головне у вивчаючому матеріалі.

Узагальнюючи вище сказане, можна припустити, що в процесі вивчення географії необхідно використовувати малюнки та картинки для кращого розуміння та засвоєння матеріалу.


Використана література

Стаття в журналі. Бібко Л. П. Малюнок на уроках географії 2007. -№2. – С.78.

Громов П. А.Малюнок у вивченні фізичної географії.2009.-№- 15-16.- С 42.

Круглій П.Г. Використання малюнка під час вивчення загальної географії 2004-№5.-С.12-24.

Крушніцкій М.С. Ефективність методів навчання географії. Географія та основи економіки у школі. 2003 -№4-. С.75-80.

Посібник Картель Л.М. Використання малюнка в навчанні географії. 1990 -№5- С.4-6.

Шипович В.О. Методика викладання

Источник: портал www.KazEdu.kz

Другие материалы

  • Особливості вивчення математики в профільних класах у сучасних умовах
  • ... ільно орієнтуватись на використання підручників [53; 54; 5; 1].   РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в ...

  • Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"
  • ... формування знань про тварин на уроках «Я і Україна. Природознавство» та експериментально перевірити її ефективність. Для виконання даного завдання ми вдалися до формувального експерименту, який здійснювався протягом 2007–2008 навчального року. Експериментальна робота проводилась на базі 3 класу ...

  • Збагачення активного словника учнів початкових класів засобами дидактичних ігор у процесі вивчення української граматики
  • ... тей молодшого шкільного віку. Таких сторінок чотири. Перед проведенням уроків з української мови ми визначили той набір слів, який необхідно ввести в активний словник учнів дослідного класу за допомогою дидактичних ігор. Словничок складається з таких слів: адреса; багряний, багатобарвний, багаття, ...

  • Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
  • ... спостереження, практичні роботи.   2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми приділяли визначенню цілей уроку, добору змісту, доцільних методів ...

  • Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
  • ... результати наукового пошуку, визначено перспективи подальших досліджень. У процесі використання творів живопису як засобу естетичного виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва ми враховували, що твори живопису є одним із засобів ознайомлення учнів з життям. Вони допомагають їм краще ...

  • Вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу
  • ... повну відсутність серед добірок завдань контролюючого характеру.   2.2 Загальні методичні рекомендації вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу   2.2.1 Формування уявлень і понять про стереометричні фігури та деякі їх властивості Формування понять – складний психолог ...

  • Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах
  • ... За вимогами програми вчитель забезпечує конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань з трудового навчання. Формування соціальної активності на уроках трудового навчання у четвертому класі є початковим етапом оволодівання елементами проектної творчості. Це виявляється у виконанні завдань ...

  • Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»
  • ... ­водиться на заняттях з технічної пра­ці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спе­ціальних зошитах. Питання цих зав­дань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати про­грамі з технічної праці та меті екскур­сії. Орієнтовний ...

  • Підручникове забезпечення початкової школи
  • ... . Охарактеризовані теоретичні підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги дозволяють виокремити основні напрями методики аналізу підручникового забезпечення початкової школи з навчального предмета „Я і Україна”. Першим кроком на шляху такого підходу має стати описовий аналіз як перший основний ...

  • Способи інтеграції змісту початкового навчання
  • ... і стає провідною педагогічною категорією, яка визначає ряд професійних дій вчителя початкових класів, і потребує визначення й характеристики способів інтеграції змісту початкового навчання. Зміст навчального матеріалу „характеризується певною системою внутрішніх зв’язків між поняттями, тому кожне ...

  • Позитивні мотиви навчання
  • ... ів навчання, тобто тих внутрішніх імпульсів, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності. У психології і педагогіці виділяється декілька груп мотивів, які, в свою чергу, об’єднуються в соціальні і пізнавальні мотиви. Соціальні мотиви покликані виховувати в учнів позитивне ...

  • Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
  • ... ічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох ...

  • Організація позакласної роботи з математики
  • ... підходу вирішення цієї проблеми, хоч і присутні зразки систем позакласних заходів і є методика проведення цієї роботи у школі. 2. Під час вивчення психолого-педагогічних умов використання організації позакласної роботи з математики нами було проаналізовано концепцію розвивального навчання, виді ...

  • Психолого-педагогічні аспекти комп’ютерного моделювання при вивченні розділу "Геометричної оптики"
  • ... викладання геометричної оптики за допомогою комп'ютерного моделювання)   Педагогічний експеримент полягає у планомірній зміні умов педагогічного процесу і реєстрації відповідних наслідків. Умову, яку експериментатор спеціально і планомірно змінює, щоб оцінити її вплив на той чи інший аспект ...

  • Викладання основ петриківського розпису в школі
  • ... стільця, нахилу робочого стола, розміщення інструментів на столі, рівня освітленості тощо. Звичайно, ці фактори в школі регулювати важко, особливо тоді, коли заняття з петриківського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основні вимоги, які мають бути створені для нормального ...

Каталог учебных материалов

Свежие работы в разделе

Наша кнопка

Разместить ссылку на наш сайт можно воспользовавшись следующим кодом:

Контакты

Если у вас возникли какие либо вопросы, обращайтесь на email администратора: admin@kazreferat.info