Фінансова безпека України

Заказать работу

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...…..5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО - ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та значення фінансової безпеки України…………………………….8

1.2 Історія змін рівня фінансової безпеки України………………………………10

1.3 Правове регулювання фінансової безпеки України……………………….....13

1.4 Місце фінансової безпеки в системі економічної безпеки держави………...14

РОЗДІЛ 2 ЗМІСТ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2.1 Основні складові фінансової безпеки України………………………….…....19

2.2 Фактори впливу на стан фінансової безпеки України……………………….22

2.3 Вплив існуючої практики застосування норм права на стан фінансової безпеки України…………………………………………………………………….23

2.4 Особливості сучасного стану фінансової безпеки України………………....25

РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.1 Проблеми фінансової безпеки України на сучасному етапі

3.1.1 Внутрішні загрози……………………………………………………………28

3.1.2 Зовнішні загрози………………………………………………………..…….30

3.2 Заходи щодо зміцнення фінансової безпеки України……………………….31

3.3 Досвід зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави……………………………………………………………………….……..34

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..……………38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Важливість дослідження такого питання як фінансова безпека України на сучасному етапі не викликає жодних сумнівів. Підтвердженням цього може бути світова фінансова криза 2008-2009 років, що стала яскравим прикладом того, як занепад фінансових ринків тягне за собою невідворотні кризові явища в реальному секторі економіки. Саме тому слід ретельно вивчити дане питання та знайти існуючі проблеми і шляхи їх вирішення.

Актуальність теми. Дослідження фінансової безпеки нашої держави на сучасному етапі потребує особливої уваги. Важливість розгляду даного питання можна пояснити виходячи з наступного. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, проте проаналізувавши структуру статей Особливої частини Кримінального кодексу України, можна побачити що злочини проти життя та здоров’я особи містяться у другому розділі, у свою чергу, перший розділ містить злочини проти основ національної безпеки України. Національна безпека охоплює такі види безпеки: політична, економічна, державна, соціальна, інформаційна, економічна, гуманітарна, військова тощо. Окремі вчені, у свою чергу, визначають фінансову безпеку як складову економічної безпеки країни. У результаті цього виходить, що поняття «національна безпека» охоплює й фінансову безпеку також, це свідчить про важливість її дослідження на сучасному етапі з метою запобігання злочинів у сфері національної безпеки, а також нормального та ефективного функціонування економічної системи.

Ступінь вивчення проблеми в юридичній літературі. Вивчення проблем фінансової безпеки в Україні фактично розпочалося наприкінці 90-х років ХХ ст.. З того часу з’явилося чимало статей, наукових робіт, що присвячені вивченню даного питання. Окремі з яких щодо тієї чи іншої ланки фінансово-кредитної сфери висвітлено в роботах О. Барановського, І. Бінька, Є. Бухвальда, О. Василика, Т. Вахненко, Є. Ведути, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Глазьєва, Н. Гловацької, А. Городецького, М. Єрмошенка, Б. Кваснюка, Л. Кистерського, В. Кравченка, Г. Логвиної, І. Лукінова, Ю. Любимцева, В. Мандибури, В. Мартинюка, А. Мороза, В. Мунтіяна, А. Наговіцина, Г. Пастернака - Таранушенко, О. Плотнікова, Г. П’ятаченка, І. Радіонової, А. Ревенка, М. Савлука, К. Самсонова, В. Сенчагова, В. Симоненка, В. Сікори, В. Степаненка, А. Чухна, В. Шлемка та ін. Проте дане питання не є остаточно вивченим і потребує подальшого вдосконалення та дослідження.

Мета і завдання курсової роботи. Встановлення мети є невід’ємною частиною ґрунтовного дослідження будь-якого питання. Адже, це те, заради чого воно проводиться. Мета даної роботи полягає в узагальнені знань про стан фінансової безпеки України на сучасному етапі, а також в можливості застосування цих знань на практиці. Для досягнення цієї мети мають бути поставлені завдання, які мають бути чіткими. У цьому випадку завданнями є:

1) надання теоретико-правової характеристики фінансової безпеки України;

2) дослідження тенденцій розвитку та особливостей сучасного стану фінансової безпеки України;

3) аналіз ступеня досконалості нормативно-правових засобів регламентації та практики їх впливу на фінансову безпеку;

4) вивчення проблем, що пов’язані з фінансовою безпекою;

5) встановлення напрямів вдосконалення проблемних питань фінансової безпеки;

6) дослідження досвіду зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави.

Вирішення поставлених завдань дасть змогу використовувати теоретико-правову базу для подальших досліджень, а також для вдосконалення нормативно-правових засобів регламентації даного питання і практики застосування норм, що його регулюють. Суттєвим є з’ясування змісту та тенденцій розвитку фінансової безпеки України з метою виявлення і закріплення позитивних рис та розв’язання негативних. Сфера фінансової безпеки, як і будь-яка інша, потребує постійного вдосконалення. Для цього мають бути встановлені проблемні питання та можливі шляхи їх подолання. Усі ці завдання мають бути вирішені для того, аби громадянам нашої держави була забезпечена повноцінна фінансова безпека.

Об’єкт і предмет курсової роботи. Важливим для написання даної роботи є визначення її об’єкта та предмета, їх співвідношення. Об’єктом, у даному випадку, є суспільні відносини, що склалися у сфері фінансової безпеки. Об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і окреме. Предмет міститься в межах об’єкта. Предметом цієї роботи є фінансова безпека України на сучасному етапі.

Літературні та інші джерела. Все дослідження ґрунтується на опрацюванні статей Конституції України, Законів України та підзаконних правових актів, зокрема, Указів Президента, постанов та розпоряджень КМУ, наказів, інструкцій, що приймаються міністерствами та відомствами. Також важливими джерелами інформації є підручники та статті закордонних і вітчизняних вчених, наукові публікації та монографічні видання.

Дослідження теми буде проводитися в курсовій роботі поетапно. Вирішення завдань, що постали перед початком дослідження, зумовили й структуру роботи. У Розділі 1 буде надана теоретико-правова характеристика фінансової безпеки України. У Розділі 2 зазначено її зміст та тенденції розвитку. У Розділі 3 вивчено проблеми, напрями їх вдосконалення та досвід зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави.

Ретельне дослідження даного питання є необхідним, адже високий рівень фінансової безпеки має забезпечити стабільне життя громадян України.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО - ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та значення фінансової безпеки України

Перш за все, слід з’ясувати що ж таке фінансова безпека. Для цього потрібно проаналізувати погляди різних вчених щодо даного поняття.

Науковці В. Шлемко та І. Бінько визначають фінансову безпеку як такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання

М. Арсентєв, у свою чергу, зазначає, що фінансова безпека це складова економічної безпеки країни, яка ґрунтується на незалежності, ефективності та конкурентоспроможності фінансово-кредитної сфери. Її можна виразити через систему індикаторів, що характеризують збалансованість фінансів, ліквідність активів і наявність необхідних грошових, валютних, золотих та інших резервів.

На думку І. Барановського категорію «фінансова безпека» слід розуміти як ступінь захищеності фінансових інтересів; рівень забезпеченості суб’єктів усіх рівнів управління фінансовими ресурсами; стан складових фінансового ринку; якість фінансових інструментів і послуг; стан фінансових потоків в економіці, що дає змогу вважати її одним з найважливіших системоутворюючих елементів економічної безпеки держави.

Г. Оперенко вважає, що фінансова безпека — багатопланове поняття, що визначається конкретними показниками її функціонування, головними з яких є розмір внутрішнього та зовнішнього боргів, рівень інфляції, стійкість національної валюти, сальдо платіжного балансу, рівень бюджетних надходжень та ін.

Виходячи з поглядів М. Єрмошенко, можна дійти висновку, що він дотримується думки, за якою безпечним слід вважати такий стан фінансово-кредитної сфери, який має характеризуватися збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

А. Сухоруков та О. Ладюк визначають фінансову безпеку держави як захищеність інтересів держави у фінансовій сфері або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної систем, що гарантує здатність держави ефективно формувати, зберігати від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціально-економічного розвитку і обслуговування фінансових зобов’язань.

Ю. Трунцевський вважає, що фінансова безпека це умови існування та розвитку об’єкта відносин, а також процесу його створення та підтримки, здатність фінансової сфери гарантовано задовольняти відповідні потреби, безперервно розвиватися та функціонувати з мінімальним ризиком можливих порушень [2, с. 111-112].

Проаналізувавши різні погляди науковців, можна дійти висновку, що визначення фінансової безпеки як стану бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання, є таким, що об’єднує різні поняття в єдине ціле. Саме його і пропонується використовувати при визначенні фінансової безпеки.

Значення фінансової безпеки для нормального функціонування держави важко переоцінити, адже вона є найважливішою складовою економічної безпеки в умовах ринкової економіки. Це пояснюється тим, що фінансова безпека це такий стан фінансів і фінансових інститутів, при якому забезпечується гарантований захист національних економічних інтересів. Вона забезпечує гармонійний і соціально спрямований розвиток національної економіки, фінансової системи і всієї сукупності фінансових відносин і процесів у державі, а також готовність і здатність фінансових інститутів створювати механізми реалізації та захисту інтересів розвитку національних фінансів. Вона сприяє підтримці соціально-політичної стабільності суспільства, а також формуванню необхідного економічного потенціалу і фінансових умов для збереження цілісності та єдності фінансової системи навіть при найбільш несприятливих варіантах розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів і успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам фінансової безпеки [3, с. 31].

Для більш повного з’ясування значення фінансової безпеки необхідно дослідити історію змін її рівня, який прямо впливає на рівень життя громадян.

1.2 Історія змін рівня фінансової безпеки України

З початку 90-х років на території України спостерігається тривалість та галопуючий характер інфляції.

Так, наприклад, за 2005-2009 роки значну загрозу фінансовій безпеці становив високий рівень інфляції, проте у 2009 році почала відбуватися поступова стабілізація інфляційних процесів. Тривалість (з початку 90-х років) та швидкий характер інфляції (1998-1999, 2007-2008 рр.), cвідчать, що монетарні засоби боротьби з цією проблемою негативно впливають на економічне зростання.

За дослідженням авторів основними причинами інфляції є немонетарні фактори, такі як рух значної кількості грошей поза сферою виробництва, а саме в сфері торгівлі і споживання, вихід грошей на ринок без ув’язки з товарним забезпеченням, невідповідність обсягу виробництва товарів грошовим доходам населення. Це означає, що лише уряд політикою обмеженої грошової пропозиції і витрачання бюджетних коштів та взаємоузгодженими діями з Національним банком України (НБУ) спроможний вирішити цю проблему. Б.М. Данилишин у своєї праці наголошує на необхідності цілеспрямованої співпраці між НБУ та Кабінетом Міністрів України (КМУ), оскільки відсутність скоординованих дій призводить до небезпечних наслідків. Наприклад, у 2009 році НБУ не були передані до уряду «Основні засади грошово-кредитної політики» на наступний 2010 рік, через що не вчасно прийнятий Державний бюджет чим порушено вимоги статті 3 Бюджетного кодексу України. Згідно з цією статтею Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Оскільки «… стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів» складають законодавчо визначене поняття бюджетної безпеки, невчасне прийняття Державного бюджету є загрозою бюджетній та в цілому фінансовій безпеці України. Серед прямих наслідків несвоєчасного прийняття Державного бюджету, за відомими дослідженнями, найбільш загрозливими є: дезорганізація у соціально-економічній сфері, зниження інвестиційної активності, посилення інфляційних процесів, дестабілізація національної валюти, знецінення грошових доходів громадян. Державний бюджет України за 2005-2009 рр. можна охарактеризувати як дефіцитний. Згідно з офіційними даними у 2009 р. стан фінансової безпеки досяг загрозливого рівня, на якому держава вже неспроможна за рахунок доходів забезпечувати фінансування витрат, що сприяє зростанню державного боргу, перешкоджає ефективній взаємодії країни з міжнародними фінансовими організаціями, негативно відображається на економічному зростанні.

Важливою складовою фінансової безпеки держави є боргова безпека. Стан боргової безпеки в Україні у 2009 р. можна охарактеризувати як ризикований. Це означає, що наслідки такої ситуації можуть бути кризовими: зростання податків, інфляційні процеси в економіці, падіння обмінного курсу національної валюти. Девальвація гривні ускладнює обслуговування зовнішніх боргів, оскільки погашення іноземних кредитів напряму залежить від валютних коливань. Ще у 2005-2007 рр. у банківській системі України спостерігалося підвищення фінансової стабільності, що знайшло своє відображення у покращенні якості активів та зростанні депозитів, орієнтації на реальний сектор економіки та виконанні посередницьких функцій. Проте починаючи з 2007-2008 р. ситуація почала змінюватися. Першою загрозою ефективному функціонуванню банківської системи було збільшення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів. Підвищення курсу долара під впливом світової фінансової кризи призвело до зростання кількості неповернень за валютними кредитами та боргових зобов’язань, а нестача внутрішніх джерел капіталізації – до залежності банків від іноземних інвесторів. Розвиток вітчизняного банківського сектору у цей період досліджували вчені, які виявили, що головними проблемами для України стали дефіцит фінансових ресурсів, дисбаланс ліквідності, нестача внутрішніх джерел капіталізації, валютні ризики тощо. На їх думку для підтримки стійкості банківської системи потрібно: активізація політики рефінансування, розгляд можливості зменшення норм обов’язкового резервування, збільшення лімітів і послаблення вимог до застави при одержанні банками кредитів від НБУ; надання субординованих кредитів для підтримки вітчизняних банків; посилення контролю за спекулятивними угодами на міжбанківському валютному і ресурсному ринках; розширення спектра цінних паперів для роздрібного продажу та розвитку фінансової інфраструктури (зокрема страхової мережі); розроблення механізмів заміщення зовнішніх ресурсів у вигляді облігаційних позик та ін. [5, с. 57-59].

Аналіз рівня фінансової безпеки в Україні засвідчив, що необхідні зміни, які можуть забезпечити належний її рівень на сучасному етапі. Адже маючи таку історію змін фінансової безпеки, державі необхідні рішучі та кардинальні кроки, що сприятимуть встановленню високого її рівня. Однією з таких змін є забезпечення належного рівня правового регулювання фінансової безпеки України.

1.3 Правове регулювання фінансової безпеки України

Високий рівень правового регулювання фінансової безпеки є необхідною передумовою для її забезпечення.

Перш за все, найважливішим нормативним документом у сфері правового регулювання фінансової безпеки України є Конституція України від 28.06.1996 року. Адже, саме в ній запроваджено до нормативної лексики поняття “економічна безпека”, а також визначено, що забезпечення економічної безпеки (поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України) є найважливішою функцією держави і справою всього українського народу. Як зазначалося вище, вважається, що фінансова безпека є складовою економічної безпеки.

Суттєве значення для правового регулювання фінансової безпеки України має й Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України”, у якому визначено правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структуру, компетенцію і функції, а також Закон України «Про основи національної безпеки України», що визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності. Подано визначення термінів “національна безпека”, “національні інтереси”, “загрози національній безпеці”; визначено правову основу національної безпеки, об’єкти національної безпеки, суб’єкти, їх функції та принципи забезпечення національної безпеки; окреслено пріоритетні національні інтереси та загрози національним інтересам і національній безпеці України; визначено основні напрями державної політики з питань національної безпеки. Ці закони регулюють дане питання, адже було вже досліджено, що національна безпека, у свою чергу, охоплює й фінансову безпеку.

У Стратегії національної безпеки України зазначено, що подальший розвиток і захист найвагоміших здобутків України потребує чіткої визначеності держави у стратегічних пріоритетах і цілях, які мають відповідати викликам і загрозам XXI ст., її взаємодії з сучасними системами міжнародної і регіональної безпеки. Визначено принципи, пріоритетні цілі, завдання та механізми забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз; конкретизовано засади політики держави у сфері національної безпеки, в тому числі щодо забезпечення прийнятого рівня економічної безпеки [6].

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» є яскравим відображенням рівня фінансового розвитку та, зокрема, фінансової безпеки України і відіграє важливе значення у забезпеченні високого її рівня.

Аналізуючи рівень правового регулювання даного питання, можна виокремити певні нормативно-правові вимоги до системи забезпечення фінансової безпеки.

Такими вимогами є наявність доктрини та концепції забезпечення фінансової безпеки України. На даний момент у нашій державі така доктрина відсутня, а концепція існує лише у вигляді проекту. Необхідною нормативно-правовою вимогою до системи забезпечення фінансової безпеки також є законність її функціонування, а наразі існує лише Закон України «Про основи національної безпеки України». Важливим є й визначення стратегії і тактики забезпечення фінансової безпеки (не національної, а саме фінансової), але вони також відсутні.

Таким чином, дане питання потребує подальшого дослідження та вдосконалення з метою забезпечення належного рівня фінансової безпеки в державі.

1.4 Місце фінансової безпеки в системі економічної безпеки держави

Для того щоб визначити місце фінансової безпеки в структурі національної та економічної безпеки, доцільно попередньо розібратися з деякими поняттями, а саме, «небезпека», «безпека», «загроза», «національна безпека». Під небезпекою в загальному плані розуміють об'єктивно існуючу можливість негативного впливу на якесь явище, систему, механізм, соціальний організм, завдяки чому йому може бути заподіяно шкоду, занепад, попадання в кризовий стан тощо. Безпека – стан захищеності від негативного впливу якихось чинників. Загроза – конкретна і безпосередня форма небезпеки або сукупність негативних чинників чи умов. Поняття «національна безпека» досить міцно увійшло до лексикону і в суспільне життя сучасної України та багатьох інших країн світу. М. Павловський надав дуже широке тлумачення поняття «національна безпека»: «це такий стан та рівень розвитку всіх сфер економічної системи суспільства (власного виробництва, грошово-фінансової системи, сфери управління, соціальної сфери та екологічної), за яких держава спроможна залучити свої ресурси та свій інтелектуальний потенціал на досягнення економічної, науково-технічної, технологічної і духовної могутності, забезпечити злагоду в суспільстві, достатній рівень економічної та політичної незалежності, виробничої самодостатності, спираючись на власні сили, на стратегію технологічного лідерства або, принаймні, технологічної незалежності, на патріотизм своїх громадян, незалежність у мисленні і прийнятті рішень лідерами держави, що дає змогу досягти політичної, військово-стратегічної і соціальної мети заради створення умов для гідного життя широких верств населення, їх матеріального добробуту, духовної і моральної єдності, розвитку і величі України». В Законі України «Про основи національної безпеки України» наводиться наступне визначення терміну «національна безпека»: «національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам». І хоча в науковій літературі можна зустріти ще й інші поняття терміну «національна безпека», все ж бажано зупинитися на наступному, яке є більш простим і зручним для використання: це стан захищеності життєво важливих інтересів громадян, суспільства і національних інтересів держави від негативного впливу широкої гамми чинників (загроз). Поняття «безпека» включає два рівні: міжнародний (глобальний і регіональний) і національний (держави, регіону, приватний). У свою чергу, приватна безпека поділяється на безпеку фірми і безпеку особи. В Законі України «Про основи національної безпеки України», як офіційній системі поглядів на національні інтереси країни, принципи, засоби і способи їх реалізації і захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз, визначено дев'ять основних складових національної безпеки: зовнішньополітична, економічна, державної безпеки, внутрішньополітична, соціальна і гуманітарна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна. Крім цих складових національної безпеки у науковій літературі називають ще декілька, а саме, культурну, правову, демографічну, генетичну, кримінологічну, психологічну. В. Храмов до складових національної безпеки відносить такі: економічну, гуманітарну, політичну, інформаційну, воєнну, технологічну і екологічну.

Загально визнаним є розуміння того, що базисом національної безпеки виступає економічна безпека. Для умов нашої країни це розуміння посилюється тим, що Україна проходить етап небаченого руйнування раніше створених виробничих сил і виробничих відносин, системного формування нових, ринкових відносин і ринкової інфраструктури. Саме ці об'єктивні чинники серед проблем забезпечення національної безпеки висувають на перший план економічну і тісно пов'язану із нею соціальну складові. Крім цього слід під- креслити, що економічний аспект присутній в усіх інших складових національної безпеки, виступаючи економічним підґрунтям їх забезпечення. Більше того, економічні відносини пронизують всі складові національної безпеки: політичну, соціальну, воєнну, екологічну, науково-технологічну, інформаційну.

В літературі з питань дослідження економічної безпеки до цієї категорії включають такі складові: сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, безпека фінансово-кредитної сфери, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, аграрна, демографічна, екологічна, промислово-технологічна, соціальна, продовольча, приватизаційна, зовнішньоекономічна. На думку Г. Пастернака-Таранушенка економічна безпека поділяється на демографічну, екологічну, харчову, військову, ресурсну, питноводну, енергетичну, цінову, фінансово-грошову, політичну, соціальну, кримінальну, медичну безпеку. А. Городецький включає до складу економічної безпеки наступні: виробничо-технологічну, фінансову, інфляційну, валютну, митну, керованість в економіці. Інші дослідники відносять до економічної безпеки такі складові: загальноекономічну, фінансову, зовнішньоекономічну, технологічну, енергетичну, сировинну, продовольчу, працересурсну, водогосподарську, протистихійну. В. Мунтіян до «внутрішніх складових економічної безпеки» відносить сировинно-ресурсну, енергетичну, фінансову, воєнно-економічну, інформаційну, технологічну, продовольчу, соціальну, демографічну, екологічну, і чомусь, тіньову економіку. З наведеного складу наочно видно, що до економічної безпеки включено майже всі складові національної безпеки. До цього потрібно зробити деякі зауваження. По-перше, в усіх наведених структурах економічної безпеки автори використовують різнопланові критерії їх розподілу на складові. По-друге, всі ці наведені структури є дуже широким трактуванням складу економічної безпеки. Проте, до економічної безпеки слід відносити тільки ті її складові, які містять лише економічні відносини або базуються на них, що й буде єдиним критерієм класифікації складових економічної безпеки. З такої точки зору до категорії «економічна безпека держави» доцільно відносити лише фінансову, макроекономічну, внутрішньоекономічну або виробничу, зовнішньоекономічну і соціально-економічну складові. В такому разі економічна безпека має безпосередньо включати як ґрунтовну складову фінансову безпеку або безпеку фінансово-кредитної сфери. На фінансах базується економіка будь-якої країни, фінанси – «кров» економічної системи держави, без якої економіка будь-якої країни в сучасних умовах не може функціонувати. Тим більше, що фінанси виступають як сукупність економічних відносин, які виникають в процесі обороту грошових коштів. Тому фінансова безпека має входити окремою підсистемою до системи економічної безпеки. В зв'язку з цим проблема належної підтримки фінансової безпеки держави є найактуальнішою, тому що зачіпає усі галузі національного господарства, приватних підприємців, усі прошарки населення, усе суспільство і державу в цілому, а її забезпечення в умовах кризи – найважливішим завданням. У свою чергу фінансова безпека умовно включає такі сім секторів: бюджетний, грошово-кредитний, інвестиційний, валютний, банківський, фондовий і страховий. Враховуючи таку структуру фінансової безпеки держави необхідно встановити основні характеристики і порогові значення індикаторів безпечного стану фінансово-кредитної сфери країни. Визначення її основних критеріїв (характеристик), за яких фінансова безпека підтримується на належному рівні, має важливе методологічне і практичне значення для її забезпечення [11, с. 39-47].

Таким чином, фінансова безпека це стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Дослідивши історію змін рівня фінансової безпеки України та її правове регулювання, можна дійти висновку, що вона посідає невід’ємне місце в системі економічної безпеки та має надзвичайно важливе значення для нормального функціонування держави.

РОЗДІЛ 2

ЗМІСТ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2.1 Основні складові фінансової безпеки України

Проаналізувавши різні погляди науковців можна виділити наступні складові фінансової безпеки України.

Однією з них є бюджетна складова, тобто бюджетна безпека. Це стан бюджетної системи який дозволить забезпечити стабільне та безперервне функціонування держави, а також забезпечить платоспроможність та ефективне використання коштів. Також до них відноситься й валютна безпека держави. Це рівень забезпечення держави валютними коштами; стан курсоутворення які спрямовані створити оптимальні умови для дотримання позитивного платіжного балансу, виконання міжнародних зобов’язань і в майбутньому привести до приливу іноземних інвестицій та розвитку вітчизняного експорту . Ще однією складовою фінансової безпеки є грошово-кредитна безпека. Її характеризують як стан грошово-кредитної системи, при якому грошова одиниця є стабільною, кредитні ресурси є доступними а інфляція залишається на рівні який сприяє економічному зростанню та підвищенню доходів населення. Інфляція – це підвищення рівня цін зумовлене порушенням рівноваги економічної системи. Можливо також що інфляція не проявляється як збільшення цін, а проявляється як заборгованість держави перед громадянами (заробітна плата, соціальні виплати). Боргова безпека розглядається поряд з іншими складовими і являє собою оптимальне співвідношення зовнішньої та внутрішньої державної заборгованості з тим на скільки ефективно використовуються ці кошти для вирішення першочергових соціально-економічних потреб, тобто стан коли держава спроможна виплачувати боргові зобов’язання без затримок, і залишається платоспроможною. Також однією із складових слід вважати безпеку фондового ринку. Це такий рівень капіталізації фондового ринку, який забезпечить стійкий фінансовий стан його учасників (емітентів, покупців,власників і т. д) і держави в цілому. Якщо ж оцінювати безпеку фондового ринку загалом потрібно оцінювати також його сегменти (ринки акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, державних цінних паперів, векселів, біржового та позабіржового ринків).

Враховуючи багаторівневість фінансової безпеки до неї також можна включити : фінансову безпеку людини, як окремого індивіда; фінансову безпеку фірми; фінансову безпеку регіону.

Взаємопов’язаними складовими економічної безпеки, які тісно співзалежні з фінансовою безпекою вважаються наступні:

1) зовнішньоекономічна безпека - характеризується тим на скільки зовнішньо економічна діяльність відповідає економічним інтересам держави, це забезпечує зведення до мінімуму збитків держави отриманих при впливі на неї негативних економічних чинників, та створення таких умов розвитку економіки які посприяють активній участі держави в світовому розподілі праці;

2) інвестиційна безпека - оптимальний рівень співвідношення національних та іноземних інвестицій, який приналежному фінансуванні науково-технічної сфери та створенні інноваційної інфраструктури забезпечить ріст економіки;

3) безпека страхового ринку - рівень забезпеченості страхових компаній ресурсами які дозволять при необхідності розрахуватись по договорах страхування з клієнтами при цьому забезпечити ефективне функціонування;

4) науково-технологічна безпека - визначається виробничим та науково-технічним потенціалом держави, який дає можливість вітчизняній продукції конкурувати на ринку з її зарубіжними аналогами, і цим самим гарантувати державі незалежність за рахунок власних ресурсів;

5) енергетична безпека - стан електроенергетики, при якому країна може самостійно забезпечити потреби споживачів в електроенергії, а також дбати про навколишнє середовище; енергогенеруючі компанії – на ринку України це компанії що виробляють і продають електроенергію;

6) соціальна демографічна безпека - одна з складових економічної безпеки що визначає стан захищеності держави від демографічних загроз, її основна мета враховуючи конституційні права громадян забезпечити оптимальний рівень населення необхідний для забезпечення інтересів держави;

7) продовольча безпека - полягає у забезпеченні державою громадян безперешкодного економічного доступу до продуктів харчування необхідних людині для підтримання життєдіяльності;

8) виробнича безпека - рівень розвитку промисловості країни , який може забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення;

Враховуючи те що надходження коштів в державний бюджет напряму залежить від сплати податків підприємств та учасників господарських відносин, стає очевидним те що і фінансова безпека держави залежить від того на скільки добре забезпечена фінансова безпека населення і підприємств як платників податків.

Фінансова безпека підприємства – це стан підприємства за якого корпоративні ресурси використовуються максимально ефективно, що дає змогу уникати загроз в сьогоденні, а в майбутньому забезпечити ефективне функціонування підприємства; також на безпеку підприємства впливають такі фактори як умови збереження комерційних таємниць, інтелектуальної власності та інформації загалом; захищеність підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища характеризується спроможністю підприємства протистояти цьому впливу, а також здатністю фірми максимально швидко і ефективно реагувати на різноманітні загрози.

Також фінансова безпека підприємства залежить від того, наскільки ефективно використовується капітал і наскільки є якісним фінансовий менеджмент і корпоративне управління. В сучасному світі важливим елементом у забезпеченні функціонування підприємства стали: швидкість оновлення технологій, інформаційної бази,швидкість адаптації до змін ринку.

В загальному слід також зазначити не завжди те, що для регіону, підприємства, людини є вигідним на даний момент часу буде таким для держави. Основна мета фінансової безпеки полягає в гарантуванні стабільного та максимально ефективного функціонування держави, підприємства, та можливості досягати високих результатів у майбутньому [12].

Для ретельного вивчення дослідження фінансової безпеки слід приділяти увагу не лише основним її складовим, але й факторам впливу на її стан.

2.2 Фактори впливу на стан фінансової безпеки України

На фінансову безпеку будь-якої країни безпосередньо впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори економічного середовища, до яких можна віднести динаміку іноземних (прямих та портфельних) інвестицій, стан платіжного балансу, параметри валютного курсу, розвиток міжнародного кредиту, рівень монетизації ВВП, динаміку державного боргу тощо. Вони по-різному впливають на підтримку рівня фінансової безпеки на макро–, мезо– та мікрорівнях, а також виступають основними індикаторами стану фінансової стабільності (незалежності) національної економіки держави. Так, до факторів впливу внутрішнього середовища відносяться інфляція, державний бюджет, монетизація ВВП, доларизація, фондовий ринок тощо. До факторів зовнішнього середовища, у свою чергу, відносяться іноземні інвестиції, міжнародні фінансові організації, міжнародні запозичення, зовнішній державний борг, а також торгівельна політика.

Фактори, що впливають на фінансову безпеку держави можна поділити на такі, що мають прямий і опосередкований влив. В свою чергу, фактори прямого впливу поділяються на негативні та позитивні. Негативними факторами є:

1) збереження високої інфляційної динаміки в країні;

2) збільшення обсягу готівки поза банками у співвідношенні до ВВП;

3) уповільнення темпів нарощування обсягів міжнародних резервів;

4) посилення ризиків ліквідності банківської системи;

5) зміна валютної структури депозитів.

До позитивних факторів впливу на стан фінансової безпеки України відноситься:

1) збільшення обсягів кредитування реального сектору економіки;

2) підвищення гнучкості валютного курсу;

3) активізація на ринку страхових послуг;

4) виваженість боргової політики.

Фактори опосередкованого впливу здебільшого є негативними та включають нерівномірність фінансування видатків; зростання обсягів кредиторської заборгованості між підприємствами; залежність фондового ринку від іноземного капіталу; низьку активність інвесторів на ринку державних цінних паперів [13, с.465-466].

Слід намагатися аби саме позитивні фактори впливу переважали над негативними і формували сприятливу тенденцію побудови фінансової безпеки країни.

2.3 Вплив існуючої практики застосування норм права на стан фінансової безпеки України

Практика застосування норм права відіграє важливу роль в процесі реформування будь-якої сфери, зокрема, забезпечення фінансової безпеки України.

Виходячи із результатів практики застосування норм законодавства за останні роки, можна побачити, що потрібні термінові зміни з метою його реформування. Адже починаючи з першої половини 2014 року фінансова система України зазнала особливого погіршення, що своїм наслідком мала зниження значення загального показника рівня фінансової безпеки. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі цей показник зменшився на 8% за ІІ квартали 2014 року до 42% від оптимального значення у порівнянні з аналогічним показником 2013 року, що являє собою максимальне зменшення, починаючи з 2008 року, коли значення загального показника фінансової безпеки було на рівні 49%, або на 15% нижче, ніж у 2007 році [14].

Такі зміни були спричинені системним погіршенням всіх складових фінансової безпеки, починаючи з 2013 року. У загрозливому стані знаходяться: банківська безпека (42% від оптимального значення), валютна безпека (49%), грошово-кредитна безпека (45%), безпека небанківського фінансового ринку (51%). Окремо слід виділити значення показника боргової безпеки, що знаходиться на рівні 22% і є в небезпечному для фінансової системи України стані. Негативна динаміка спостерігається відносно всіх складових фінансової безпеки, окрім безпеки небанківського фінансового ринку.

Можна зробити висновок, що найбільша зміна у 2013-2014рр. відбулась за значенням показника валютної безпеки, а саме зменшення на 22%. Рівень боргової безпеки зменшився на 9%, рівень бюджетної безпеки – на 9%, а рівень банківської безпеки – на 5%. Дана тенденція зменшення опосередковано знаходиться під впливом зростання значення показника небанківського фінансового ринку – на 1%. Отже, можна побачити, що з 2008 року значення агрегованого показника рівня фінансової безпеки України знаходиться в незадовільному стані.

За період 2013-2015 рр. у фінансовій системі України спостерігаються високі темпи девальвації гривні в умовах функціонування системи негативних чинників таких як підтримка курсу національної валюти на заниженому рівні, від’ємне сальдо платіжного балансу, падіння рівня міжнародних валютних резервів Національного банку України тощо. У поєднанні із чинниками спекулятивного та соціального характеру все це призвело до скорочення значення показника рівня валютної безпеки України у 2014 році на 22% до 49% від прийнятного значення, у порівнянні із аналогічним показником 2013 року. Таке значення є найнижчим, починаючи з 2008 року.

Усі ці показники свідчать про неефективність застосування чинного законодавства і необхідність термінового його реформування шляхом розроблення спеціальних програм та реформ. Адже якщо немає позитивних результатів, це означає що законодавство є неефективним або ж неефективно застосовується. У випадку з Україною, то законодавство не містить глобальних реформ та змін, що могли б суттєво покращити рівень фінансової безпеки. Саме тому слід терміново його реформувати та пам’ятати, що повільне удосконалення правової та нормативної бази, невідповідність значної кількості законодавчих актів світовим вимогам і стандартам є однією із загроз національній безпеці держави в економічній сфері. Саме тому цей процес має бути якнайшвидше розвинений.

Отже, аналіз практики застосування норм права має стати поштовхом для стрімкого розвитку забезпечення фінансової безпеки України.

2.4 Особливості сучасного стану фінансової безпеки України

Особливості сучасного стану фінансової безпеки України спричинені, насамперед, військовими діями на сході країни, а також впливом світової фінансової кризи 2008-2009 років. Найбільший вплив все ж таки здійснили саме військові дії.

Детальний розгляд основних факторів впливу демонструє, що 2014 рік увійшов в історію незалежної України як рік найскладніших випробувань. Україна зазнала територіальних втрат, постала перед загрозою економічного колапсу і втрати державності внаслідок агресії з боку ядерної держави – Росії.

Упродовж 2014 р. економіка України функціонувала в украй несприятливих умовах. Російська агресія завдала Україні безпрецедентних гуманітарних і соціальних втрат і спричинила серйозні деструктивні процеси, в т.ч. руйнацію інфраструктури на території бойових дій, дезорганізацію усталених виробничих зв’язків і критично важливих постачань ресурсів, часткову втрату зовнішніх ринків та експортного потенціалу. Водночас, абсолютно необхідне для країни кардинальне реформування внутрішніх економічних механізмів залишилося невиразним, а окремі зміни запроваджувалися дуже повільно.

Саме на реальному секторі економіки відобразився нищівний удар від збройного протистояння – розташовані у східних регіонах виробництва вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, що забезпечували значну частину внутрішнього промислового виробництва та експорту, зазнали величезних втрат, знищено низку транспортно-логістичних об’єктів. У 2014 р. відбулося значне прискорення темпів падіння промислового виробництва. Негативну динаміку продемонстрували всі основні агреговані види промислової діяльності: скорочення обсягів виробництва у добувній промисловості і розробленні кар’єрів, переробній промисловості, постачанні електроенергії, газу, пари і кондиційованого повітря. Такий тренд багато в чому був зумовлений падінням виробництва у Донецькій та Луганській областях.

Відтак, ВВП у 2014 році скоротився на 6.8%. На думку голови нацбанку В. Гонтаревої: «2014 рік став для України та його народу переломним». І справді, деструктивні наслідки від гібридної війни та відчуження промислової артерії України виявилися вкрай критичними.

Крім того, поглиблення економічної кризи, викликаної збройними заворушеннями, призводить до довготривалої нестабільності, що відіграє вирішальну роль у зриві потоку інвестицій в українську економіку [15].

Такий стан економіки визначив рівень фінансової безпеки, а саме як критичний. Саме тому необхідно виявити конкретні існуючі проблеми та їх причини, а також шляхи, за допомогою яких вони можуть бути вирішені.

Отже, аналізуючи зміст і тенденції розвитку фінансової безпеки України на сучасному етапі, були отримані такі результати.

Виявлено складові фінансової безпеки України та надано їм характеристику. Окрім складових фінансової, також було проаналізовано складові економічної безпеки, що пов’язані з фінансовою. А також було досліджено фінансову безпеку населення та підприємств.

Опрацювавши інформацію щодо складових, були встановлені фактори впливу на стан фінансової безпеки України, які були поділені на позитивні і негативні, а також на фактори прямого та опосередкованого впливу.

Проаналізувавши складові і фактори впливу на стан фінансової безпеки, було вивчено законодавство, що відіграє важливу роль у її забезпеченні. Даний аналіз показав, що практика застосування норм має неабияке значення для ефективного реформування системи фінансової безпеки. А виходячи з досліджень, було встановлено, що норми чинного законодавства не є ефективними та не відповідають дійсності й потребують негайного реформування враховуючи особливості сучасного стану фінансової безпеки України, що спричинені військовими діями на сході країни.

РОЗДІЛ 3

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.1 Проблеми фінансової безпеки України на сучасному етапі

3.1.1 Внутрішні загрози

Для поліпшення стану фінансової безпеки держави, перш за все, необхідно виявити існуючі проблеми. Їх слід поділити на внутрішні та зовнішні, а кожні з них розглядати не лише зі сторони фінансової безпеки, але й зі сторони економічної з метою отримання повної інформації щодо них.

Так, внутрішніми загрозами у сфері економічної безпеки є:

1) розширення межі майнового розшарування суспільства;

2) криміналізація економіки і суспільства;

3) зниження науково - технічного потенціалу країни;

4) зниження інвестиційної привабливості;

5) ослаблення інвестиційно - інноваційного іміджу;

6) бездіяльність органів місцевого самоврядування;

7) слабкість інноваційного початку розвитку підприємницької діяльності;

8) низька конкурентоспроможність і тотальне згортання виробництва;

9) різка відмінність у рівні соціально - економічного розвитку регіонів, що руйнує існуючі зв'язки між ними і перешкоджає міжрегіональної інтеграції;

10) посилення міжнаціональної напруженості, що створює реальні умови для виникнення внутрішніх конфліктів на національному грунті;

11) загальне порушення єдиного правового простору, що ведуть до правового скептицизму і недотримання законодавства;

12) звуження межі середньої тривалості життя, що знижує людський потенціал, тим самим роблячи неможливим економічне зростання і розвиток промисловості;

13) слабка нормативно - правова база;

14) корупція в усіх ешелонах влади.

Внутрішні загрози пов’язані з недолугою фінансово-економічною політикою, прорахунками, зловживаннями та іншими відхиленнями зі сторони органів влади в управлінні фінансовою системою держави. Ними у сфері фінансової безпеки є:

1) неадекватна фінансово - економічна політика держави;

2) помилки, зловживання і інші відхилення (безгосподарність, різноманітні економічні злочини, тощо) в управлінні фінансової системи держави;

3) скорочення використовуваної ресурсної основи у фінансово-кредитній сфері діяльності для виходу з економічної кризи та успішного проведення подальших реформ;

4) розвал фінансово-кредитної системи і послаблення її стабілізуючих функцій у сфері виконання та формування бюджету;

5) низький рівень соціальної орієнтованості економіки;

6) падіння платоспроможності населення;

7) скорочення ролі внутрішніх соціально-економічних стимуляторів економічного зростання;

8) зростання економічної злочинності, корупції;

9) зростання фінансових втрат в результаті збільшення масштабів і поглиблення соціальної напруженості в сфері економічних відносин;

10) недосконалість механізмів формування економічної політики держави [3, с. 33].

Внутрішні проблеми можуть бути ефективно вирішені лише внаслідок розв’язання зовнішніх загроз.

3.1.2 Зовнішні загрози

Зовнішніми загрозами в сфері економічної безпеки є:

1) відтік умів за кордон;

2) нелегальний вивіз капіталу за кордон;

3) наростання імпортної залежності з продовольства і споживчих товарів;

4) недобросовісна конкуренція;

5) відсутність законів, що дозволяють в повному обсязі протидіяти недобросовісної конкуренції;

6) знецінення національної валюти;

7) зниження зовнішньої інвестиційної привабливості;

8) відсутність економічного і політичного впливу на процеси які відбуваються у світовій економіці;

9) ослаблення процесів інтеграції та налагодження економічних зв'язків України з країнами СНД;

10) слабка інформаційна база;

11) зниження військового та оборонного потенціалу країни, що не дозволяє їй при необхідності відобразити військовий напад;

12) зростання зовнішнього боргу.

Сутність зовнішніх загроз полягає у тому, що вони виникають за межами нашої держави, тобто внаслідок дій іноземних держав та процесів, що відбуваються між ними. Такими загрозами фінансової безпеки є:

1) інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства;

2) порушення національних пріоритетів України в області фінансів через просування іноземними партнерами вигідних їм економічних проектів і фінансових програм;

3) формування іноземними партнерами такої структури зовнішньоекономічних зв'язків з Україною, коли остання поступово перетворюється на їх сировинний придаток;

4) зростання зовнішньої фінансової заборгованості України, посилення її залежності від іноземних кредитів;

5) нерозвиненість ринків капіталу та їх інфраструктури;

6) криза грошової і фінансово - кредитної систем;

7) нестабільність економіки [3, с. 33].

Усі ці проблеми потребують термінового вирішення шляхом запровадження високоефективних реформ.

3.2 Заходи щодо зміцнення фінансової безпеки України

Виявивши існуючі проблеми у сфері забезпечення фінансової безпеки, слід обрати пріоритетні напрями її зміцнення.

До таких напрямів слід віднести, перш за все, реформування бюджетної системи шляхом проведення бюджетних реформ на базі наукового обґрунтування та координації дій (розробки узгоджених концепцій), стратегії та тактики бюджетування, підвищення якості прогнозів макроекономічних показників, що використовуються в бюджетному плануванні. У даному напрямі пропонується здійснити наступні зміни:

1) застосувати комплексний підхід до реформування бюджетного процесу на державному, місцевому рівнях та рівні міжбюджетних відносин;

2) підвищити результативність бюджетних витрат за рахунок застосування програмно-цільових засад діяльності, орієнтувати бюджетну систему на досягнення конкретних результатів (за відповідними програмами розвитку);

3) зменшити зовнішній борг України, шляхом прямого зменшення чистих зовнішніх залучень уряду та погашення довгострокових залучень реального сектору економіки;

4) удосконалити систему бюджетної статистики та діагностики у системному аналізі з індикаторами грошово-кредитної, боргової та валютної безпеки;

5) розробити поетапну стратегію скорочення бюджетного дефіциту за рахунок нарощення власного доходного потенціалу, підвищення рівня управління державним боргом шляхом реалізації сучасної стратегії залучення позичкового капіталу, інвентаризації та класифікації всіх боргів, трансформації структури боргу, недопущення практики прийняття виключних рішень, не підпорядкованих єдиній борговій політиці, ліквідація прихованого дефіциту.

Ще одним напрямом зміцнення фінансової безпеки слід вважати удосконалення монетарної політики, а саме через забезпечення потреб економічного зростання країни шляхом лібералізації характеру грошово-кредитної політики, а не її спрямування переважно на мінімізацію інфляції, що веде до скорочення попиту, зростання безробіття. Даний напрям потребує реформування шляхом:

1) врегулювання (помірне зниження) рівня монетизації економіки;

2) подолання дефіциту платіжних засобів;

3) зменшення частки готівки у загальному обсязі грошової маси, що автоматично погіршить умови функціонування тіньової економіки;

4) подальше збалансування грошового і товарного ринків, тобто зниження рівня інфляційної динаміки;

5) припинення відтоку капіталу за кордон за допомогою створення сприятливих умов для репатріації вивезеного капіталу.

Не менш важливим є удосконалення валютної політики за допомогою зменшення рівня доларизації економіки країни засобами проведення політики цілеспрямованої підтримки національної грошової одиниці, стимулювання здійснення операцій із її використанням. Слід здійснити:

1) оптимізацію структури золотовалютних резервів шляхом нарощення в них частки золота;

2) розробку концептуальних засад валютної політики, що передбачатиме виділення короткострокових та довгострокових цілей її формування та реалізації.

Регулювання фондового ринку також потребує уваги, адже необхідне:

1) підвищення капіталізації та ліквідності організованого ринку цінних паперів;

2) створення універсальної національної біржі, яка діятиме на принципах регульованих ринків ЄС та інтегруватиметься у світовий фінансовий простір;

3) забезпечення поетапного створення єдиного центрального депозитарію України з урахуванням світового досвіду інтеграції обліково-фінансової інфраструктури;

4) удосконалення інституційної структури ринків капіталу з метою диверсифікації ресурсної бази та залучення збережень населення.

Необхідним є й врегулювання корпоративних відносин за допомогою узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин. Також пропонується здійснити наступні зміни:

1) підвищити вимоги до корпоративного управління;

2) чітко визначити права і обов'язки емітентів та інвесторів шляхом розробки ефективної системи державного регулювання ринків капіталу, посилення контролю за дотриманням вимог законодавства, запобігання шахрайству.

На останок необхідно реформувати регулювання страхового ринку через сприяння розвитку страхового ринку та удосконалення порядку ліцензування діяльності страховиків, дотримання вимог до джерел формування статутного капіталу та фінансового становища засновників. Також слід:

1) створити фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування;

2) ввести міжнародні норми корпоративного управління для страховиків та розробити державну цільову програму науково-дослідних робіт у сфері страхування та підготовки фахівців для страхового ринку;

3) удосконалити систему оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів

Реалізація запропонованого комплексу заходів, що охоплює більшість складових фінансової безпеки, актуальних для України, дозволить значно підвищити її рівень за умови забезпечення підтримки на законодавчому, виконавчому, владному рівнях [16, с.4-5].

Однак, слід не лише закріпити на папері дані заходи, але й забезпечити ефективне їх виконання шляхом контролю з боку державних органів. Проте для найбільш повного реформування забезпечення фінансової безпеки необхідно провести дослідження досвіду зарубіжних країн з даного питання.

3.3 Досвід зарубіжних країн з питань забезпечення фінансової безпеки держави

Дане питання особливе своєю важливістю, адже не має сенсу витрачати час на здобуття знань, які ми можемо отримати виходячи з міжнародного досвіду.

Вивчаючи погляди різних науковців, можна зрозуміти, що міжнародний досвід у даній сфері слід досліджувати вибравши такі напрями:

1) роль фіскальних органів у розслідуванні податкових злочинів;

2) забезпечення валютної безпеки держави;

3) інноваційна спрямованість іноземних інвестицій як фактор підвищення рівня фінансової безпеки держави.

Перший напрям дасть змогу з’ясувати чи є такі органи ефективними і якщо є, то які саме.

У світі існують різні моделі функціонування правоохоронних органів, на яких покладено обов’язок боротьби з податковою злочинністю, що негативно відображається на фінансовій безпеці держави. Так, ефективність створення у складі податкових органів спеціалізованого підрозділу боротьби з економічною злочинністю підтверджує німецький досвід. Ця спеціалізована правоохоронна структура – служба податкового розшуку «Штойфа», належить до Міністерства фінансів. В Іспанії на базі Міністерства економіки та фінансів утворено Податкове агентство, основним завданням якого є планування діяльності податкових органів, проведення загальнодержавних заходів по контролю за законодавством в сфері оподаткування тощо. В його структурі утворені підрозділи по боротьбі з податковим шахрайством серед яких найчастіше пов’язані з податком на додану вартість. У Сполучених Штатах Америки контроль за податковою злочинністю здійснює Служба внутрішніх доходів, що знаходиться у структурі Міністерства фінансів. У складі внутрішніх доходів діє слідчий департамент, до компетенції якого відносяться розслідування податкових правопорушень та злочинів, а також усіх порушень закону про банківську таємницю. В Італії розкриттям і розслідуванням злочинів у галузі оподаткування поряд з поліцією та Корпусом карабінерів займається Фінансова гвардія, що структурно знаходиться у Міністерстві фінансів. Фінансова гвардія виконує одночасно функції податкової інспекції, податкової міліції, митних та прикордонних органів.

Отже, можна побачити, що в основному у структурі Міністерства фінансів створюється відповідний підрозділ, на який і покладається дана функція. В Україні діють податкові інспекції у складі Державної фіскальної служби України, проте на разі проводиться реформування їх діяльності. А отже, зарано говорити про ефективність їхньої діяльності, проте слід мати на увазі досвід зарубіжних країн з цього питання.

Вивчення питання забезпечення валютної безпеки держави є не менш важливим.

У сучасних умовах інтеграції України до світового фінансового простору одним із пріоритетних завдань є забезпечення фінансової, та, зокрема, валютної безпеки держави, адже від стану забезпечення останньої залежить економічний розвиток країни. Для цього потрібно досягти стабільності і оборотності гривні, спираючись на валютне законодавство, нормально функціонуючий валютний ринок, валютну систему та обґрунтовану валютну політику.

На сьогодні курс гривні прив’язується до долара США, що робить валютний ринок України залежним від валютного ринку Сполучених штатів. Тому доцільно було б упровадити більш гнучкий режим курсоутворення – інфляційне таргетування. Воно складається з трьох елементів, а саме з законодавчого закріплення цінової стабільності як прямої мети монетарної політики в довгостроковій перспективі, офіційного оголошення центральним банком кількісних цільових показників інфляції на визначений період та відповідальності за їх дотримання, роз’яснення дій органів монетарної влади громадськості.

Закордонний досвід свідчить про існування двох методів дедоларизації економіки: м’яка та примусова. М’яка дедоларизація, яку успішно провели економіки Ізраїль, Польща, Чилі та Єгипет. У цих країнах сформували ринок облігацій, деномінованих у місцевій грошовій одиниці, запровадили диференційовані норми резервування для банків залежно від валюти кредиту. Примусова дедоларизація була застосована у Пакистані, Мексиці, Болівії та Перу. Виходячи з сьогоднішнього розвитку цих країн, можна дійти висновку, що вона не є ефективною.

Отже, ситуація, яка склалася на валютному ринку України, не є ідеальною і потребує змін. Насамперед потрібно розробити і закріпити на законодавчому рівні дієву державну політику забезпечення валютної безпеки, враховуючи міжнародний досвід.

Третім напрямом є інноваційна спрямованість іноземних інвестицій як фактор підвищення рівня фінансової безпеки держави. Для формування конкурентоспроможності економіки та фінансової безпеки держави її інноваційна система повинна органічно вписуватися у створену розвинутими країнами глобальну інноваційну сферу. Успіху досягають ті країни, які спроможні розвинути внутрішній потенціал інноваційно-технологічної модернізації економіки.

Доцільно запозичити досвід іноземного інвестування «нових індустріальних країн» (НІК), які ефективно використовували зовнішні джерела фінансування для інноваційного економічного зростання з промислово розвинутих країн. Це сприятиме індустріалізації національної економіки, формуванню потужної виробничої бази та зростанню конкурентоспроможності експорту і одночасно гарантуватиме фінансову безпеку [17, с.179-184].

Таким чином, були встановлені проблеми фінансової безпеки на сучасному етапі, на основі яких побудовано заходи щодо їх подолання. Дані проблеми були поділені на внутрішні та зовнішні, а також розглядалися зі сторони не лише фінансової безпеки, але й економічної. Був також опрацьований досвід зарубіжних країн з трьох напрямів, а саме діяльності фіскальних органів у розслідуванні податкових злочинів, забезпечення валютної безпеки держави, а також інноваційної спрямованості іноземних інвестицій як фактору підвищення рівня фінансової безпеки держави. Дане дослідження є важливим зі сторони майбутнього реформування даної сфери.

ВИСНОВКИ

Досліджено питання фінансової безпеки України на сучасному етапі. Доведено, що належний стан фінансової безпеки забезпечує гарантований захист національних економічних інтересів. Вона забезпечує гармонійний і соціально спрямований розвиток національної економіки, фінансової системи і всієї сукупності фінансових відносин і процесів у державі, а також готовність і здатність фінансових інститутів створювати механізми реалізації та захисту інтересів розвитку національних фінансів.

В процесі виконання роботи було надано теоретико-правову характеристику фінансової безпеки України. Зокрема, визначено її поняття виходячи з різних поглядів науковців, а саме зазначено, що фінансова безпека держави це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Простежено історію змін рівня фінансової безпеки України, зокрема вплив світових фінансових криз та інших процесів. Виявлено проблеми правового регулювання, а саме його недостатність, тобто відсутність відповідної доктрини та концепції фінансової безпеки. А також було зазначено її місце в системі економічної безпеки держави та важливість її впливу на національну безпеку зокрема.

Згодом, було з’ясовано зміст і тенденції розвитку фінансової безпеки України на сучасному етапі. А саме, охарактеризовані її складові та фактори впливу. До таких складових віднесено бюджетну, валютну, грошово-кредитну, боргову безпеку та безпеку фондового ринку. Фактори впливу, у свою чергу, поділені на позитивні та негативні. До позитивних віднесено: збільшення обсягів кредитування реального сектору економіки; підвищення гнучкості валютного курсу; активізація на ринку страхових послуг; виваженість боргової політики. А до негативних - збереження високої інфляційної динаміки в країні; збільшення обсягу готівки поза банками у співвідношенні до ВВП; уповільнення темпів нарощування обсягів міжнародних резервів; посилення ризиків ліквідності банківської системи; зміну валютної структури депозитів. Згодом, було встановлено вплив існуючої практики застосування норм права на стан фінансової безпеки України, що свідчить про неефективність застосування чинного законодавства і необхідність термінового його реформування шляхом розроблення спеціальних програм та реформ. Адже якщо немає позитивних результатів, це означає що законодавство є неефективним або ж неефективно застосовується. У випадку з Україною, то законодавство не містить глобальних реформ та змін, що могли б суттєво покращити рівень фінансової безпеки. Саме тому слід терміново його реформувати та пам’ятати, що повільне удосконалення правової та нормативної бази, невідповідність значної кількості законодавчих актів світовим вимогам і стандартам є однією із загроз національній безпеці держави в економічній сфері. Саме тому цей процес має бути якнайшвидше розвинений. Також було вивчено особливості сучасного стану фінансової безпеки України, що сформувалися під впливом воєнних дій на сході держави та спричинили погіршення її стану.

На останок була проведена робота щодо виявлення проблем, які існують в даній сфері та які були поділені на внутрішні і зовнішні. Внутрішніми є ті загрози, що пов’язані з недолугою фінансово-економічною політикою, прорахунками, зловживаннями та іншими відхиленнями зі сторони органів влади в управлінні фінансовою системою держави. До них відносяться, наприклад, неадекватна фінансово - економічна політика держави, розвал фінансово-кредитної системи і послаблення її стабілізуючих функцій у сфері виконання та формування бюджету, низький рівень соціальної орієнтованості економіки, падіння платоспроможності населення, скорочення використовуваної ресурсної основи у фінансово-кредитній сфері діяльності для виходу з економічної кризи та успішного проведення подальших реформ. Сутність зовнішніх загроз полягає у тому, що вони виникають за межами нашої держави, тобто внаслідок дій іноземних держав та процесів, що відбуваються між ними. Такими загрозами фінансової безпеки є інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства, порушення національних пріоритетів України в області фінансів через просування іноземними партнерами вигідних їм економічних проектів і фінансових програм, зростання зовнішньої фінансової заборгованості України, посилення її залежності від іноземних кредитів, нерозвиненість ринків капіталу та їх інфраструктури, криза грошової і фінансово - кредитної систем та ін. На основі цих проблем були вироблені заходи щодо їх подолання. Дані заходи поділені по відповідним напрямам, а саме бюджетна система, монетарна політика, валютна політика, фондовий ринок, врегулювання корпоративних відносин, страховий ринок. Не менш важливим для ефективного вирішення існуючих проблем є дослідження міжнародного досвіду, яке має відбуватися у трьох напрямах: роль фіскальних органів у розслідуванні податкових злочинів, забезпечення валютної безпеки держави, інноваційна спрямованість іноземних інвестицій як фактор підвищення рівня фінансової безпеки держави.

Дана робота проводилась з метою узагальнення знань про фінансову безпеку України на сучасному етапі. Отримані знання слід застосовувати з метою її покращення та реформування в майбутньому. Слід розуміти, що вдосконалення даної сфери має слугувати для поліпшення економічної безпеки загалом, а як результат й національної. Проте важливість полягає не лише в теоретичному дослідженні даного питання, але й в практичному застосуванні цих знань, зокрема, в можливості забезпечення державними органами їх виконання. Однак, одна проблема породжує іншу. Чи спроможні органи державної влади сумлінно застосовувати ці знання та реформувати й забезпечити фінансову безпеку України на сучасному етапі. У будь-якому випадку відповіддю на це питання є необхідність реформування не лише цієї сфери, але й всього державного апарату, якому вистачить зусиль вирішити всі поставлені проблеми сьогодення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст.141.

2. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування : монографія / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, С. М. Макуха та ін. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. — Х.: Право, 2009. — 312 с.

3. Смоквіна Г.А. Фінансова безпека як стратегічна складова економічної безпеки / Г.А. Смоквіна // Вісник Одеського національного університету : зб. наук. праць. – Сер.: Економіка. – Одеса : Вид-во ОНУ. – 2014. – С. 30-36.

4. Майдич І. І. Становлення та розвиток вчення про фінансову безпеку у вітчизняній науці // Вісник Дніпропетровського університету – 2013 - № 4 – с. 178-183.

5. Коваленко О. Ю. Аналіз та оцінка рівня фінансової безпеки України / Коваленко О. Ю. / Економіка. Наукові праці. Том 133. Випуск 120, 2010. – С. 56-61.

6. Колодізєв О. М. Державна система управління фінансовою безпекою України та правові засади її функціонування / О. М. Колодізєв, А. В. Середіна. – Режим доступу:

http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5941/1/10_30_47.pdf.

7. Про Раду національної безпеки і оборони України Закон України від 05.03.1998 р № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 35. – Ст.237.

8. Про основи національної безпеки України Закон України від 19.06.2003 р № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст.351.

9. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» : указ Президента України від 26.05.2015 р. № 287/2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

10. Про Державний бюджет України на 2016 рік Закон України від 25.12.2015 р № 928-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. - № 5. – Ст.54.

11. Єрмошенко М.М. Фінансова складова економічної безпеки: держава і підприємство : наук. моногр. / Микола Миколайович Єрмошенко, Кіра Сергіївна Горячева. – К. : Національна академія управління, 2010. – 232 с.

12. Живко, З.Б. Фінансова безпека країни та суб'єктів господарювання / З.Б. Живко, М.М. Павлів, М.В. Тишко // Ефективна економіка. – 2014. – № 12.

13. Фінанси для фінансистів: підручник. / О. А. Шеремет, І. В. Дем’яненко, К. В. Багацька [та ін.] за заг. ред. Т. А. Говорушко – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 612 с.

14. Стан економічної безпеки України у І півріччі 2014 року: Аналітичний звіт Департаменту макроекономічного прогнозування Відділу економічної безпеки та детінізації економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. – 2015. – 31 с.

15. Комплексна оцінка економічної ситуації в Україні у 2014-2015 рр. (частина 1: Загальна оцінка макроекономічної ситуації) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iac.org.ua/kompleksna-otsinka-ekonomichnoyi-situatsiyi-v-ukrayini-u-2014-2015-rr-chastina-1-zagalna-otsinka-makroekonomichnoyi-situatsiyi/.

16. Луцик-Дубова Т.О. Основні пріоритети зміцнення фінансової безпеки України / Т.О. Луцик-Дубова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2012. - вип. 22, ч.ІІ - С. 1-6.

17. Фінансова безпека в системі забезпечення національних інтересів: проблеми та перспективи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18-19 квітня 2012 р. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 184 с.

18. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. - Ст.131.

19. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави / М.М. Єрмошенко. – К.: 2001. – 350 с.

20. Кравчук Н.Я. Фінансова безпека: Навчально-методичний посібник / Н.Я. Кравчук, О.Я. Колісник, О.Ю. Мелих – Тернопіль: Вектор, 2010. – 277 с.

21. Вашай Ю.В. Шляхи підвищення рівня фінансової безпеки України на сучасному етапі / Ю.В.Вашай // Галицький економічний вісник. - 2012. - №6(39). -С.137-144.

22. Терехов Є.М. Пріоритетні напрями забезпечення фінансово-економічної безпеки в Україні в умовах глобалізації / Є.М.Терехов // Економіка та держава -2014. - № 8. - С. 32 -36.

23. Ходжаян А.О. Фінансова безпека в системі забезпечення стійкого розвитку економіки / А.О.Ходжаян // формування ринкових відносин в Україні - 2015 -№4 (167). - С. 3-7.

24. Івашко О. Фінансова безпека України в умовах кризових явищ в економіці / О. Івашко // Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. РОЗДІЛ V. Гроші, фінанси та кредит. – 2, 2015. – С. 61-66.

25. Магута Р.М. Безпека у фінансовій сфері та критерії її оцінки / Р. М. Магута // Формування ринкових відносин в Україні - 2014 - № 5 /(156) - С.29-34.

26. Савицька О. Оцінка та шляхи забезпечення фінансової безпеки України / О. Савицька // Економічний форум. – 2012. - №3. – С.14.

27. Кавун С.В. Система економічної безпеки: методологічні та методичні засади: монографія / С.В. Ковун. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009-300с.

28. Геєць В.М. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / В.М. Геєць, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.І. Черняк та ін.; За ред. Гейця В.М. : монографія. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. - 240 с.

29. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки(концептуальні та організаційно-правові засади): Підручник – К.:НАДУ, 2011. - 730с.

30. Венцковський Д.Ю. Актуальні виклики фінансовій безпеці України / Д.Ю. Венцковський // Фінанси України. - 2014. - № 3. - С. 37-50.

Источник: портал www.KazEdu.kz

Другие материалы

  • Місце України в глобалізаційних процесах
  • ... гроші і національний бюджет, прикордонна та митна системи тощо. Але трансформаційні процеси в Україні не обмежуються перебудовою її соціально-економічного устрою. У сучасному світі міжнародне економічне життя перебуває на етапі глобалізації, тобто більшість країн втягнуто в єдиний економічний прост ...

  • Формування політики антикризового фінансового управління підприємством
  • ... ікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої ді ...

  • Конституція України
  • ... ість суду і прокуратури, слідчих органів і проведення судової реформи, зберігають чинність закони про ці органи, які діяли на момент набрання Конституцією України чинності, а самі органи зберігають свої повноваження до виповнення строку, на який вони обрані. Стаття 8. Протягом року з дня набрання ...

  • Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація
  • ... завдання та пріоритети діяльності: здійснюючи план Стратегії, Європейський банк реконструкції та розвитку намагається задіяти усі сфери діяльності в Україні. На перший план, виходить українській бізнес - підтримка підприємств, модернізація виробництва, підвищення енергоефективності. Не менш важливим ...

  • Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин України
  • ... нструментів і важелів валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності має дуже важливе значення і дає змогу найефективніше регулювати її [22]. 1.3 Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно ...

  • Польські інвестиції в Україну в світлі східної політики ЄС
  • ... до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи.   4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності   Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: ...

  • Довгострокова політика України по забезпеченню енергетичної безпеки на підставі аналізу геополітичних планів і перспектив головних провідних країн світу–Росії та США
  • ... за допомогою довгострокової реформи податкової політики, програм соціальної допомоги або навіть всього федерального бюджету. Розділ № ІІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЇ 3.1 Внутрішньополітична стратегія Росії Щоб зрозуміти геополітичні плани Росії та шляхи їх реалізації, необхі ...

  • Аналіз фінансового стану підприємства "Комфорт"
  • ... вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування. Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ "Комфорт" показав, що власний капітал у 2006 році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за ...

  • Економічна безпека України
  • ... використовуючи при цьому політику батога і пряника щодо доступу до міжнародних кредитів. 1.2.Характеристика елементів економічної безпеки України За роки незалежності значно послабився економічний суверенітет України, зросла економічна небезпека за багатьма параметрами розвитку національної ...

  • Фінансова стійкість комерційного банку
  • ... банківських продуктів, широти міжбанківських зв'язків і довіри банків-партнерів. Рамки поняття “фінансова стійкість комерційного банку” об'єктивно обумовлені середовищем його функціонувань комерційний банк - це система трансформації ресурсів і ризиків. І його складові повинні діяти скоординовано і ...

  • Організація фінансового контролю в Україні
  • ... Як правило, на підприємствах, організаціях фінансовий контроль виконується головними (старшими) бухгалтерами, працівниками фінансових відділів. Податкові інспекції — це органи оперативного фінансового контролю. Очолює систему податкових органів Державна податкова служба України. Податкові інспекц ...

  • Фінанси і фінансова діяльність
  • ... планування є і відправною крапкою, і кінцевим пунктом усієї системи планування, включаючи в себе виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства. 5 Відносини підприємства ТОВ “Сніговик-Плюс” з бюджетною системою країни ТОВ „Сніговик-Плюс” є комерційним підприємством та не користу ...

  • Інформаційна система аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційної діяльності
  • ... nbsp;  підсистема «Розрахунок індексу доходності проекту». Рис. 3.2. Структура інформаційної системи «Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів» Далі приймається рішення щодо впровадження чи відхилення ...

  • Необхідність і принципи формування вищих органів управління підприємствами України
  • ... Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності   Основні принципи державної регуляторної політики - принципи дії вищих органів управління підприємствами в Україні - обумовлені нормами Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” ...

  • Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
  • ... лями банку на довгострокову перспективу є мінімізація ризиків, збереження та зміцнення фінансової стійкості та підвищення прибутковості банку. Розділ 2. Аналіз організації платіжного обороту в Україні   2.1 Аналіз розвитку безготівкового обігу в Україні Гостра платіжна криза початку ...

Каталог учебных материалов

Свежие работы в разделе

Наша кнопка

Разместить ссылку на наш сайт можно воспользовавшись следующим кодом:

Контакты

Если у вас возникли какие либо вопросы, обращайтесь на email администратора: admin@kazreferat.info